З Карпат до Бессарабії
– Юрію Ярославовичу, ви походите з Прикарпаття – Львівська область. Як ви опинилися в Бессарабії?
– Так, я виріс у Львівській області, в Самбірському районі, в прекрасному містечку Добромиль. Наша сім’я була дуже музичною: дідусь грав на ударних, його брат керував ансамблем народних інструментів, тато майстерно грав на гітарі, а мама чудово співала. Я почав грати в сім років; моїм першим інструментом стала скрипка, а потім батьки купили акордеон. Тому мене одразу віддали в музичну школу. Після звичайної школи я вступив до Одеського музичного училища імені Данькевича, де вже подружився з хлопцями з Бессарабії. Одного разу мій однокурсник запросив мене до себе в Тарутине (тепер Бессарабське). Я був вражений красою природи, національним колоритом, талантом місцевих людей. До батьків на Львівщину було далеко, тому на свята я приїжджав до друга. Тут я зустрів чудову дівчину і закохався, тож моя доля була пов’язана з цим самобутнім та музично активним краєм.
Згодом я закінчив Одеський педагогічний університет імені Ушинського, на факультеті музичного виховання. Працював у Тарутинському профтехучилищі викладачем музики, а в 2009 році став директором музичної школи, що нині носить назву Бессарабська школа мистецтв. Також я є художнім керівником народного ансамблю народних інструментів «Самоцвіти» Бессарабського Будинку культури.
Головне – навчити тонше відчувати
– Чи можна навчити всіх грати на музичних інструментах?
– У нашу музичну школу приходять діти з шести років. Малюків зазвичай приводять батьки, тоді як підлітки часто приходять самі або їх запрошують друзі. Це чудово, адже діти прагнуть до музики.
Нині в нас навчається 120 учнів. У школі працює творчий колектив з дев’яти професійних педагогів, частина з яких закінчила нашу школу.
Дуже поширена думка, що якщо у дитини немає слуху, вона не зможе грати на інструменті. Це абсолютно неправильно. За роки навчання я не зустрів жодного учня, якого ми б не навчили, якщо є бажання. Так, талановиті діти існують, але талант – це лише частина успіху, інше – кропітка праця. Важливо навчити дітей відчувати світ тонше.
Ми можемо пишатися нашими успіхами: за цей рік наші учні понад 60 разів ставали лауреатами міжнародних, всеукраїнських та обласних конкурсів мистецтв.
Є випускники, які після школи продовжили навчання в Одеському музичному училищі імені Данькевича, Київському інституті культури, Одеській музичній академії імені Нежданової. Не всі діти обирають музику за професію, але більшість з них проносять любов до музики через все життя.
Що слухатимуть люди через сто років?
– Які інструменти ви володієте? Скільки їх більше п’яти?
– Я добре граю на скрипці, акордеоні, гітарі, фортепіано, баяні, сопілці, трубі, але на багатьох інших ще граю, проте не такі високо.
– Цього року ви стали лауреатом міжнародних конкурсів тричі як композитор.
– Так, у 2025 році я здобув дипломи за перше місце в міжнародному двотуровому конкурсі композиторів «Paris: Talents d’Evrope!», міжнародному конкурсі композиторів «Berlin: Talente Evropas» та міжнародному конкурсі композиторів «London Stars».
– Як ви пишете музику і які твори вам до вподоби?
– Мою першу композицію «Вечірнє рандеву» для фортепіано я виношував двадцять років, а завершив її лише п’ять років тому.
Щоб створити музику, потрібен досвід і свій стиль. Потрібно написати так, щоб це не звучало ніде раніше. Це важка праця – створити щось унікальне. Тому я завжди працюю над собою. Коли пишу, уявляю різні образи, а натхнення черпаю з життя. Мені здається, чим простіша музика, тим геніальніша.
Я обожнюю музику різних жанрів – джаз, класику, поп, рок. Кожен напрям є унікальним. Особливо мені подобається Вівальді «Пори року». Впевнений, що цю музику слухатимуть і через сто, і через двісті років.
На даний момент я написав п’ять композицій: «Вечірнє рандеву», «Довгоочікувані канікули», «Весняний вальс», «Напередодні свята» і «Прагну до волі». Всі їх можна знайти на YouTube. Зараз я працюю над новою композицією.
Батарейка для музиканта
– Як музика може допомогти?
– Мене дуже засмучує, що багато людей перестали слухати музику, особливо класичну. Адже більшість класичних творів було написано в епоху романтизму та класицизму. Важко знайти відомий класичний твір, створений у XXI столітті.
Зараз в Україні триває війна, і люди постійно переживають стрес. Дослідження показали, що відповідний музичний фон може допомогти. Я сам перевіряв: коли не вистачає сил, вмикаєш улюблену композицію, і вона повертає енергію.
Для мене найкращою «батарейкою» у важкі хвилини є і залишатиметься класична музика. Тому я раджу всім читачам «Одеського життя» регулярно слухати музику, це полегшить переживання життєвих труднощів.
Довідка «ОЖ»
В Бессарабській школі мистецтв функціонують відділення народних інструментів, художнє відділення, фортепіанний клас, клас духових інструментів та вокальний клас.
У Тарутинській громаді також працюють дві філії: одна у Серпневому з класом народних інструментів, інша у Соборному з класом духових інструментів.
Навчання триває дев’ять років.
Переможці конкурсів:
