Останнім часом тренд на відмову від пластикових пляшок став реально помітним. Якщо раніше ПЕТ-тара здавалася суперзручною, бо вона легка і дешева, то зараз і покупці, і невеликі виробники все частіше повертаються до скла. І справа тут не в екологічних гаслах чи моді.
Пластик має занадто багато мінусів, які вилазять боком під час зберігання. Він прямо впливає на смак того, що ми п’ємо, і не може забезпечити нормальні умови для чутливих продуктів.
Хімічний присмак та чому спирт не дружить із пластиком
Головна біда будь-якого пластику — він нестабільний, якщо стає гаряче або на нього світить сонце. Коли така пляшка стоїть на теплій веранді чи складі, у воду починає виділятися мікроскопічна хімія. От звідси й береться цей дивний «пластмасовий» присмак у мінералки, яка пару днів полежала в машині влітку.
Якщо ж налити туди алкоголь, соки чи щось кисле, реакція йде ще швидше. Спирт — це розчинник, він буквально вимиває токсини зі стінок тари.
У цьому плані звичайна пляшка скляна виграє повністю:
- Скло хімічно нейтральне. Воно взагалі не реагує на вміст, хоч налийте туди чистий спирт, хоч лимонний сік.
- Немає сторонніх запахів. Смакові якості напою залишаються точно такими, якими вони були під час розливу.
- Нічого не виділяється у продукт. Навіть якщо пляшка стоїть на сонці, хімічний склад рідини не зміниться.
Проблема з повітрям: чому напої «видихаються»
Пластик здається суцільним лише з виду. Насправді на мікрорівні він потроху пропускає кисень всередину та випускає гази назовні. Через це пиво чи газована вода у пластику швидко стають безсмаковими й «видихаються». Натуральні вина в такій тарі моментально окислюються і перетворюються на оцет, а міцні настоянки втрачають свій градус та аромат. Скляна стінка — це стовідсотковий бар’єр. Вона не дихає, повітря всередину не потрапляє, тому в склі будь-який напій стоїть у рази довше і не псується.
Просте миття та повторне використання
Пластикову пляшку практично неможливо нормально вимити, щоб налити туди щось інше. Окропом її не обдаси — вона одразу зморщиться, а в мікроподряпинах на стінках швидко заводяться бактерії.
Зі склом таких проблем немає. Його можна кип’ятити, мити будь-якими засобами й використовувати по колу скільки завгодно. Воно не вбирає запахи: якщо сьогодні там був коньяк або заправка, після звичайного миття можна сміливо наливати чисту воду — ніякого стороннього шлейфу не буде.
