Критичний поріг і тануча Арктика
2024 рік видався найспекотнішим за всю історію спостережень. У світі стало тепліше ще на 0,1°C. Тобто минулорічне потепління вперше перевищило значення в 1,5°C, яке вчені вважають критичним. А це не лише посилює природні катаклізми на планеті, а й запускає ланцюгові процеси.
– Через підвищення температури почали танути льодовики в районі Арктики. Лід і сніг мають дуже високе альбедо – здатність відбивати велику кількість радіації, – пояснює доцентка кафедри метеорології та кліматології ОНУ Інна Хоменко. – Якщо льодовики тануть, вивільняються великі площі відкритої океанічної поверхні. А океан більшу частину сонячної радіації поглинає. У результаті, його температура підвищується. І це впливає на потепління клімату на землі.
Спадок пожеж війни
Рекордної позначки досягла й середня температура в Одеській області: +13,44°С. При нормі – 11,5°С. І якщо потепління продовжиться, зі степового краю Одещина ризикує перетворитися на напівпустелю, вважають вчені. До того ж, окрім глобальних процесів, на зміну клімату регіону впливають і тривалі військові дії.
– Під час пожеж, неминучих під час війни, масового знищення зелених насаджень, відбувається додаткове вивільнення вуглекислого газу. І його значна концентрація в атмосфері збільшує парниковий ефект. Насамперед, на регіональному рівні, – зазначає Інна Хоменко. – А оскільки військові дії тривають у Херсонській області, ці процеси впливають і на клімат Одещини.
Без снігу та малих річок
Підвищення температур, посушливість клімату дедалі більше збільшують ймовірність пересихання малих річок Одеської області. Надалі вони можуть просто зникнути. Загрожує обміління і середнім річкам регіону.
– Одеська область належить до зони недостатньої водності. Ресурси місцевого стоку були дуже малі тут завжди. Нині ж температура зростає. І, відповідно, за навіть незмінних опадів випаровування збільшується, – зазначає завідувачка кафедри гідрології суші факультету гідрометеорології і екології ОНУ Валерія Овчарук. – Зими у нас останнім часом практично безсніжні. А основне живлення малі річки Причорномор’я отримують за рахунок снігозапасів. Або за рахунок сильних зливових дощів, які можуть випадати влітку та восени. Але їх стає менше. Тобто – кількість води, що живить малі та середні річки, зменшується. Тому вони пересихають дедалі частіше і на більші періоди.
Неефективні опади і нищівні суховії
Сьогодні кількість весняно-літніх опадів на Одещині скоротилася на 20-30%. А весна і літо – найвідповідальніші сезони для сільського господарства. Разом з тим, у вчених-агрометеорологів з’явився термін «неефективні опади».
– Це коли опадів довгий час немає. А потім – злива на одну-дві години. Дуже часто в нас таке відбувається, – зазначає завкафедри агрометеорології та агроекології ОНУ Оксана Вольвач. – Тобто на поля одноразово обрушується потужний потік. При цьому вода не встигає вбратися в шар ґрунту, де розташоване коріння. Вона просто «пролітає» його, спрямовуючись у глибші шари. І коріння рослин не встигає поглинати вологу.
До того ж такі зливи вибивають частинки ґрунту, змінюють його структуру. І під час посух потужні гарячі вітри – суховії – видувають верхній родючий шар. Дуже часто, просто з рослинами.
Як зберегти вологу і накопичити білок?
Здавалося б, ситуація для одеських аграріїв – катастрофічна. Допомогти їм намагаються агрометеорологи та селекціонери. Розробками та впровадженням нових методів у посушливих південних регіонах займається Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України.
– Раніше під час оранки «перелопачували» весь шар родючого ґрунту, – розповідає Оксана Вольвач, провідна наукова співробітниця відділу кліматично орієнтованих агротехнологій Інституту. – Сьогодні за такого методу вся волога з нього випаровується. Тому використовують систему безорного обробітку ґрунту. Верхній шар не порушують. Його перекидають, подрібнюють та перемішують. Це покращує здатність ґрунту утримувати вологу. А нульовий обробіток підживлює землю азотом та органікою.
Поживна цінність культур залежить не тільки від підживлення ґрунтів, а й від температурного режиму.
– У пшениці, приміром, свій режим дозрівання: певний період, протягом якого зерно наливається, – пояснює Оксана Василівна. – Але в умовах спеки та сухості життєвий цикл рослини прискорюється. А от зерно достатньою мірою налитися не встигає. Це впливає на накопичення білка та вітамінів.
Тому режим сільськогосподарських робіт змінився – сіють сьогодні на Одещині на місяць раніше. Раніше, відповідно, і збирають врожай.
Замість пшениці – бавовна і чуфа?
Оскільки вологи стає дедалі менше, кількість сільгоспкультур, які традиційно вирощують на Одещині, скоротилася.
– Раніше в нас вирощували сім культур. Зараз здебільшого пшеницю та соняшник. Він дуже рентабельний тому, що це одна з найбільш посухостійких культур. Але, якщо садити соняшник із року в рік, як це в нас понад десятиліття відбувається, він дуже виснажує ґрунт, – підкреслює фахівчиня. – Продуктивність посівів скорочується. Але все одно – економічно вигідно. Тому саджаємо щороку.
Але і для соняшнику, пшениці ресурсів вологи сьогодні на полях Одещини не вистачає. А це означає, що замість цих традиційних культур треба вирощувати більше нових, посухостійких.
І не виключено, що Бессарабія з часом стане вітчизняним центром вирощування бавовни. Селекціонери інституту вже вивели два скоростиглі сорти цієї стратегічно важливої культури для неполивних земель і для умов зрошення. Експеримент з їх вирощування завершився успіхом.
– Не можу сказати, що тепер у нас буде «стовідсотковий котон», – зазначає Оксана Вольвач. – Але роботи в цьому напрямі проводяться дуже активно.
Крім того, на Одещині вже впроваджується така екзотична культура, як чуфа, або земляний мигдаль. Олія з його бульбочок за хімічним складом близька до оливкової.
Як експеримент вирощується зізіфус – китайський фінік. Його їдять в свіжому і сухому вигляді.
Міскантус чи все ж таки хліб?
– Є ще тема, яка після війни буде, думаю, дуже актуальною, – вважає Оксана Вольвач. – У нас дуже багато так званих маргінальних земель. Тобто неродючих, невикористовуваних. Зараз порушується питання про поновлювані джерела енергії. Розвивається новий напрям – енергокультури. Це рослинні культури, що не потребують родючих ґрунтів, які можна використовувати як джерела палива. Наприклад, багаторічна культура міскантус. Росте скрізь. Можна зрізати, а наступного року він знову відростає. І це величезна кількість матеріалу для спалювання. Екологічно чистого. Він скільки поглинув енергії і углерода у процесі фотосинтезу – стільки ж і віддасть. З нього можна зробити стружку або гранули спресувати – пелети.
Щоправда, хліб і кукурудзу енергокультурами не заміниш. І основний спосіб протистояння посухі – зрошення, – переконана Оксана Вольвач. – Але на сьогодні зрошуються тільки близько 15% оброблених земель.
– Зараз вся надія на наших фермерів, – вважає вчена. – Вони вміють рахувати свої гроші, тому об’єднуються і розвивають крапельне зрошення. Воно, звісно, дорогувате. Але якісь дотації держава все-таки виділяє. Я думаю, що якщо буде зрошення, то в Одеській області вирощуватимуть все. Власне, втрачати такі площі з чорноземами, звичайно ж, не можна. А наші науковці, агрономи, аграрії все вміють. Вони дійсно творять дива. Але, звісно, потрібно, щоб держава взялася впритул за цю проблему.
