У ніч із 31 жовтня на 1 листопада люди по всьому світу вирізають гарбузи, вдягають костюми і влаштовують вечірки. Це — Хелловін, свято, пов’язане з уявленнями про межу між живими й потойбічним світом. В Україні поряд із ним згадують Велесову ніч, яку називають слов’янським аналогом Хелловіну.
Як зʼявився Хелловін
Походження Хелловіну пов’язують із кельтським святом Самайн. Його відзначали наприкінці осені в Ірландії, на Британських островах і в частинах нинішньої Франції. Кельти вважали цей період переходом від теплого сезону до зими. Вони збиралися біля великих багать, проводили обряди й одягали маски. Вогонь захищав громаду і символізував добробут у наступному році.
Християнська традиція змінила дату святкування. У VII столітті в Римі започаткували День усіх мучеників. Пізніше папа Григорій III пов’язав відзначення Дня всіх святих із 1 листопада. До IX століття християнські звичаї проникли на колишні кельтські землі. Назва «Halloween» походить від «All Hallows’ Eve» — вечора перед Днем усіх святих. З часом словосполучення скоротили. Сьогодні Хелловін має радше світський характер. Він поширився в англомовних країнах, а пізніше — завдяки кіно й масовій культурі — дійшов і до України.
Чому на Хелловін вирізають гарбузи
Один із найвпізнаваніших символів свята — ліхтар Джека. Це гарбуз із вирізаними очима, носом і ротом, зсередини запалена свічка. За легендою, хитрий чоловік на ім’я Джек обманув диявола. Диявол пообіцяв не забирати душу Джека. Після смерті Джек не потрапив ні в рай, ні в пекло. Він мусив блукати з вуглиною в вирізаному овочі.
У Ірландії та Шотландії спочатку ліхтарі робили з ріпи або доступних коренеплодів. Коли традиція опинилася в Північній Америці, гарбуз став зручнішим варіантом. Він більший і простіший у обробці.
Ілюстративні фото з Google
Основні традиції Хелловіну, окрім вирізання гарбузів
Костюми та маски: на Хелловін люди перевдягаються у відьом, вампірів, привидів, скелетів і зомбі. Сучасні образи часто запозичені з кіно, серіалів і коміксів. В давнину маскування мало захисний сенс. Люди вірили, що маски відвертають увагу злих духів.
«Цукерки або витівка»: діти ходять від дверей до дверей. Вони вітають господарів і просять солодощі. Фраза trick-or-treat означає «частування або витівка». Іноді ті, хто не дає цукерок, отримують жарт у відповідь.
Прикрашання будинків і дворів: оселі оформлюють павутинням, скелетами й фігурами кажанів. На подвір’ях ставлять декоративні надгробки і труни. Біля входу розміщують світильники й гарбузи.
Костюмовані вечірки та паради: дорослі й молодь організовують тематичні заходи. Проводять конкурси на кращий образ, роблять фотозони й танцювальні програми. У деяких містах влаштовують масштабні паради з яскравими костюмами.
Страшні історії, фільми та тематичні забави: ввечері люди дивляться фільми жахів і читають легенди. Для дітей готують менш моторошні квести і ігри. Для дорослих відкривають кімнати жахів і ставлять інтерактивні вистави.
Святкові частування: окрім цукерок, печуть печиво у формі привидів і кажанів, готують карамельні яблука та страви з гарбуза. Кав’ярні й ресторани створюють сезонні меню. Кондитери прикрашають десерти павутинням і тематичними елементами.
Які обряди повʼязують із Велесовою ніччю
Велесову ніч називають слов’янським відповідником Хелловіну. Її теж відзначають у ніч із 31 жовтня на 1 листопада. У цей час згадували померлих і вірили, що їхні душі повертаються додому.
«У цей день було прийнято згадувати про своїх померлих родичів добрими словами. Ставили свічку, щоб їхня душа знайшла дорогу додому», — каже фольклористка та етнографиня Любов Сердунич.
У слов’янській міфології Велес — бог худоби, достатку, торгівлі й багатства. Йому також приписували звʼязок із музикою, поезією, магією та потойбічним світом. Серед ритуалів Велесової ночі нині називають такі:
- запалювання свічки біля вікна як знак пам’яті про померлих;
- родинну вечерю і згадування історій про предків;
- ворожіння на майбутнє, стосунки або важливі рішення;
- споглядання снів, яким надавали особливої ваги;
- розпалювання багаття як символ очищення і переходу до нового періоду.
Фото ШІ: Велес
Чому церкви критикують Хелловін
Ставлення до Хелловіну в Україні різне. Для одних це розвага, для інших — небажане запозичення. Деякі християнські громади вбачають у святі суперечність із релігійними переконаннями. Священники звертають увагу на використання образів демонів і смерті як забави.
Представники Православної церкви України закликають вірян обдумати сенс святкування. Вони наголошують на важливості християнської традиції, що проголошує перемогу життя над смертю. Романтизацію злих сил вони вважають недоречною.
«Загравання зі злими духами ні до чого доброго не приведе. Це вкрай небезпечно для духовного життя. Втім, як і участь у будь-яких язичницьких гуляннях», — застерігають у ПЦУ.
Подібні застереження висловлює і отець Римо-католицької церкви Олексій Самсонов.
Створено за матеріалами: 048.ua
