«Чи можна засмагати, коли у тебе «щитовидка»?» та ще 7 важливих питань ендокринологу

«Чи можна засмагати, коли у тебе «щитовидка»?» та ще 7 важливих питань ендокринологу

Літнє топ-питання: чи можна ходити на пляж та засмагати, якщо є проблеми з щитовидною залозою?

Правила перебування на сонці такі ж, як для здорових людей: допустимий помірний вплив ультрафіолету у безпечні години (до 10.00 та після 17.00) за умови використання сонцезахисних засобів й головних уборів.

Проте загар категорично протипоказаний при злоякісних змінах у тканинах залози та гіпертиреозі, оскільки під впливом ультрафіолету та спеки щитовидка активізується й починає виробляти надмірну кількість гормонів. За наявності великих доброякісних вузлів у залозі цілеспрямовано засмагати також не рекомендується, особливо у південних регіонах із вираженою сонячною радіацією.

Щитовидна залоза: як працює, чому виникають проблеми, як її лікувати

Чому ж цей маленький орган такий важливий та як зберегти його здоров’я? Розповідає лікар-ендокринолог вищої категорії Вадим Бурчак.

Яку функцію виконує в організмі щитовидна залоза?

Щитовидка

Щитовидна залоза – це невеликий орган ендокринної системи, що за формою нагадує метелика й розташований біля основи шиї. Незважаючи на мініатюрний розмір і вагу максимум 25 г, щитовидку називають диригентом злагодженої роботи всього організму, тому що тиреоїдні гормони, які нею виробляються, регулюють обмін речовин і впливають на безліч життєво важливих процесів: від росту і живлення клітин до частоти серцебиття й рівня холестерину в крові.

Що відбувається, якщо щитовидка не справляється зі своїми обов’язками?

Якщо щитовидна залоза виявляється нездатною забезпечити надходження в кров необхідну кількість йодовмісних гормонів, це викликає відчутні, а іноді й небезпечні для життя наслідки. Від хронічної втоми та надмірної сухості шкіри до проблем із серцем, зором, кровообігом, пам’яттю, порушень функції нервової, репродуктивної та імунної систем. Збої у роботі щитовидної залози також підвищують ризик розвитку інсульту та інфаркту.

Які проблеми із щитовидною залозою зустрічаються найчастіше?

Щитовидка, осмотрЩитовидка, осмотр

Найбільш поширені захворювання щитовидки – це вузлові утворення в ній, гіпертиреоз (підвищена функція залози) та гіпотиреоз (знижена функція). Також хочу зазначити, що у жінок ці патології виявляють у кілька разів частіше, ніж у чоловіків.

Рідше діагностуються аутоімунний тиреоїдит (хронічне запалення залози, що руйнує структуру її тканин), зоб (патологічне збільшення щитовидки) та рак щитовидної залози.

Як проявляються хвороби щитовидної залози, чи можна запідозрити їх у себе самостійно?

Підступність захворювань щитовидки в тому, що на початкових стадіях вони мають досить слабкі та неспецифічні симптоми, які періодично може виявити в себе майже кожен.

Проте, деякі прояви можна виокремити. За наявності вузликів в залозі можливі неприємні відчуття при ковтанні, поворотах чи нахилах голови, іноді – осиплість голосу.

Для гіпертиреозу, коли надлишок гормонів щитовидної залози прискорює всі обмінні процеси, характерні безпричинна нервозність і дратівливість, підвищена пітливість, вологість шкіри та відчуття тепла в тілі, прискорене серцебиття, тремор рук, проблеми зі сном, втрата ваги, незважаючи на гарний апетит. Також хворий може постійно відчувати спрагу та «ком у горлі».

При зниженій функції щитовидки людина, навпаки, мерзне, набирає вагу, відчуває сонливість, загальмованість, забудькуватість, її серцебиття сповільнюється, волосся та шкіра стають сухими. Можлива також поява запорів.

У чому основна причина виникнення проблем із щитовидкою?

Однозначної відповіді на це питання немає, але доведено, що захворювання щитовидної залози можуть бути спадковими та аутоімунними (коли клітини імунної системи з невідомої причини атакують тканини власного організму). Також до факторів ризику відносять дефіцит йоду, хронічні стреси, вплив радіації та несприятливих екологічних факторів, черепно-мозкові травми, вікові зміни, наслідки інфекцій та запалень.

Як діагностувати захворювання щитовидної залози?

Профілактично перевіряти щитовидку варто щонайменше раз на рік. Причому для цього не обов’язково йти до ендокринолога, достатньо попросити сімейного лікаря під час огляду оцінити стан щитовидної залози. Досвідчений фахівець помітить зміни, що насторожують, і візуально, й тактильно. Здорова залоза м’яка й майже не промацується. Якщо ж вона збільшена, щільна, горбиста чи болюча – лікар направить вас на УЗД (для уточнення структури та розміру залози) та аналіз крові на гормони (для оцінки функції щитовидки).

За наявності вузлових утворень діаметром понад 1 см може бути призначена пункційна біопсія. Це процедура забору клітин залози за допомогою тонкої голки під контролем УЗД для подальшого цитологічного дослідження та визначення характеру вузла: доброякісний він або злоякісний.

Чи існує профілактика патологій щитовидки? У чому вона полягає?

Для того, щоб ваш «метелик» працював без збоїв і справно постачав організм гормонами, рекомендується в першу чергу вживати більше йоду і селену (але при гіпертиреозі йод протипоказаний!).

Де багато йоду?

  • йодована сіль – найдоступніший спосіб компенсувати дефіцит йоду;
  • морепродукти;
  • морська риба;
  • морська капуста;
  • журавлина;
  • волоські горіхи;
  • яйця.

Говяжья печеньГовяжья печень

Де міститься селен?

  • гриби;
  • яловича печінка;
  • часник;
  • цибуля;
  • кунжут;
  • насіння соняшника;
  • маслини.

Також рекомендується не зловживати міцною кавою, колою, чорним шоколадом, оскільки кофеїн підвищує рівень кортизолу, що негативно позначається на роботі щитовидки та уповільнює обмін речовин.

Крім того, важливо не нервувати, не перевтомлюватися й висипатися, тому що хронічний стрес та дефіцит сну негативно впливають на всі системи організму, включаючи ендокринну. Для покращення метаболізму та кровообігу потрібні регулярні прогулянки на свіжому повітрі та фізична активність (мінімум година щодня). Також рекомендується стежити за вагою та відмовитися від шкідливих звичок.

Впливає на здоров’я щитовидки й екологія, радіаційний фон, тому чим більш забруднений ваш регіон, тим уважніше потрібно бути до змін самопочуття.

Міфи й правда про щитовидну залозу

Єдиний ефективний спосіб лікування щитовидки – це операція

ПРАВДА? Ні, це не так – до хірургічних методів зараз вдаються в останню чергу. Сучасні препарати настільки ефективно коригують роботу залози, що пацієнти з порушенням її функції, які регулярно приймають гормони в дозі, підібраній лікарем, вже за кілька тижнів забувають про свої симптоми й ведуть звичайний спосіб життя.

Що стосується вузлів у щитовидній залозі, то «страшилка» про те, що їх необхідно обов’язково видаляти, щоб запобігти переродженню у злоякісну пухлину, теж не відповідає дійсності. За статистикою, вузлові утворення мають до 80 відсотків людей у ​​віці 45+, при цьому лише 5 відсотків випадків виявляються злоякісними. Тому за наявності вузлів у щитовидці достатньо за ними спостерігати, щорічно роблячи УЗД та відвідуючи ендокринолога. При необхідності лікар призначить біопсію.

Компенсувати йододефіцит можна за допомогою «йодної сітки»

ПРАВДА? Ні! У чудодійні властивості «йодної сіточки» при лікуванні забитих місць, гематом або застуд вірить багато хто, але офіційна медицина їх не підтверджує. Більше того, часте нанесення йоду на шкіру здатне викликати подразнення та опіки. А у випадку зі щитовидною залозою цей народний метод взагалі категорично протипоказаний. Адже при нанесенні сіточки в районі шиї в кров надходить величезна кількість медичного йоду, що дає значне навантаження на залозу й може призвести до порушення її роботи і різних ускладнень.

При проблемах зі щитовидкою не можна їсти капусту.

ПРАВДА? У цьому твердженні є невелика частка істини, тому що у всіх видах капусти (білокачанній, броколі, пекінській, брюссельській), а також у ріпі, редисі містяться глюкозинолати – органічні речовини, що ускладнюють засвоєння йоду клітинами залози. Але щоб серйозно вплинути на щитовидку, потрібно щодня з’їдати велику кількість саме сирої капусти (при тепловій обробці глюкозинолати розпадаються на 70 відсотків). Отже, звичайні порції готових «капустяних» страв не здатні нашкодити.



Джерело