Чому так відбувається? Власники нерухомості, які повинні сплачувати цей податок, часто не одержують відповідних квитанцій. А у разі несплати система також їх «не бачить», а тому не накладаються штрафи.
На думку Гетманцева, вирішити проблему допоможе активніша робота місцевих громад над інвентаризацією об’єктів оподаткування.
Нагадаємо, податок на нерухомість було впроваджено у 2020 році. Платити його мусять власники квартир площею понад 60 квадратних метрів і приватних будинків площею понад 120 квадратних метрів.
Розмір податку прив’язаний до показника мінімальної зарплати, але не за поточний, а за минулий рік. Це пов’язано з тим, що цього року сплата провадиться за попередній рік. Наприклад, 2024-го треба платити за 2023-й.
Максимальна ставка податку становить 1,5% від розміру мінімальної зарплати за кожен «зайвий» квадратний метр. Весь 2023 рік мінімалка становила 6700 гривень, і цього року треба буде заплатити 100,5 гривні за квадрат (6700÷100х1,5=100,5). Це межа, яку не можна перевищувати, але ставки може змінити місцева влада. Зазвичай квитанції надходять до 1 липня, а заплатити треба до 1 вересня.
Як кажуть у податковій, якщо квитанція не прийшла, але площа квартири вища за «норму», власники зобов’язані самі звертатися до чиновників. Але часто люди не звертаються, бо за це немає фінансових санкцій.
Ви також можете дізнатися: Програма «Відновлення»: хто ще отримає компенсацію за зруйноване житло?
