Ключові моменти:
- Ризик прямого вторгнення в Одеську область із території Придністров’я оцінюється як низький: чисельність російського контингенту (до 1 700 осіб), місцевих сил (приблизно 7,5–8 тис.) та наявна, переважно застаріла техніка не дозволяють створити реальну наступальну загрозу.
- Найбільш ймовірною залишається гібридна загроза — зростання диверсійної активності вздовж кордону, включно з підготовкою диверсантів та операторів FPV‑дронів.
- Якщо Тирасполь опиниться під сильнішим тиском Москви, накопичення та підготовка спеціалізованих підрозділів може призвести до саме диверсійної ескалації.
Військова активність у Придністров’ї
Військово‑політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко прокоментував посилення дискусій в українському медіапросторі щодо потенційної загрози з невизнаного Придністров’я.
Зі звітів і повідомлень випливає зростання активності російських спецслужб, посилення мобілізаційних заходів, розконсервація озброєння, а також налагодження виробництва безпілотників і створення центрів підготовки операторів дронів у регіоні.
Читайте також: На кордоні з Придністров’ям на Одещині будують колючі загородження та рокадну дорогу
Рівень загрози: від «червоного» до «жовтого»
Загалом загроза з боку Придністров’я фіксується з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Коваленко оцінює її за шкалою «Червоний», «Жовтий» і «Зелений». При цьому «червоний» код був встановлений лише одноразово — у лютому 2022 року.
Протягом більшої частини війни утримувався «жовтий» рівень загрози. Водночас придністровська влада час від часу поширює панічні заяви про нібито загрозу «зачистки ПМР» з боку ЗСУ.
Аналіз складу військового угруповання свідчить, що за чотири роки суттєвих якісних чи кількісних змін не спостерігалося:
- Російський контингент — не більше 1 700 осіб, які з 2022 року несуть службу в посиленому режимі на ключових об’єктах.
- Незаконні збройні формування «ПМР» — орієнтовно 7,5–8 тис. осіб, які формально перебувають у стані постійної бойової готовності (що не повністю відповідає реальній ситуації).
- Танки — близько 11 боєздатних і приблизно 30 небоєздатних одиниць.
- Бойові броньовані машини (ББМ) — близько 150 одиниць, частина з яких небоєздатна.
- Ствольна артилерія — близько 60 одиниць.
- РСЗО — близько 20 одиниць.
Навіть у разі швидкого й «ідеального» відновлення техніки, її ресурсу було б недостатньо для проведення повномасштабного наступу на Одеську область. Пряме вторгнення загрожувало б швидким розгромом угруповання, констатує Коваленко.
Гібридна загроза: диверсії та FPV‑дрони
Хоча шанс прямого вторгнення залишається мінімальним, експерт наголошує на стійкості гібридного ризику:
- Диверсійна активність: сценарії проведення диверсій уздовж довгого кордону між Україною та Придністров’ям є реальною загрозою.
- Підготовка операторів дронів: навчання пілотів FPV‑дронів може бути орієнтоване на теракти та диверсії в прикордонних районах.
- Загроза тилам: не виключається підготовка диверсантів для висадки в тилові райони Одеської області, у тому числі безпосередньо в Одесі.
«Отже, якщо мова про пряме, масоване вторгнення з території Придністров’я, нині це малоймовірно. Натомість гібридний напрямок — диверсійна діяльність і використання спеціалізованих засобів — залишається актуальною загрозою. При цьому саме на території Придністров’я можуть готувати диверсантів з відповідними навичками», — зазначає військовий експерт.
Коваленко також піднімає питання про те, як Україна відреагує, якщо Тирасполь, під тиском Москви, обере шлях ескалації через підготовку та застосування подібних методів.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
