Виноградник: як оновити старий кущ
Рано чи пізно перед кожним виноградарем стоїть завдання оновлення старого куща винограду або рукавів.
Крім віку, оновлення потрібне, коли рукав «втік» далеко від голови куща, тобто відбулося зміщення зони плодоношення в іншому місці шпалери або арки. У таких випадках біля основи куща вибирають 3-4 торішніх лози, а багаторічний рукав над ними видаляють повністю. Місце зрізу покривають садовим варом. Важливо залишити на лозах максимальну кількість вічок, щоб навантажити кущ, інакше пагони будуть жирувати через порушення рівноваги між корінням і пагонами. Як правило, пагони, що жирують, погано визрівають і вимерзають взимку.
Якщо старий кущ багаторукавний, то омолодження потрібно проводити поетапно, по одному рукаву на рік, щоб забезпечити навантаження пагонами і врожаєм.
Починати омолодження потрібно до початку сокоруху, наприкінці лютого — початку березня, коли вночі плюсові температури і, згідно з прогнозом погоди, сильних морозів не передбачається.
Комора
Не можна вирізати уражене місце на моркві і використовувати здорову частину для харчування, оскільки токсини грибів поширюються по всьому коренеплоду і можуть викликати отруєння організму. Це стосується насамперед ураження моркви фузаріозом, білою, сірою і чорною гнилями.
Город: найбільш ранній кріп
Першу зелень у відкритому ґрунті зазвичай отримують до літа, особливо якщо насіння посіяне під зиму або самосівом.
Для отримання найбільш раннього врожаю потрібно сіяти ранні сорти, наприклад, Супердукат. Висівають його рядами в землю, щойно зійшов сніг, і накривають агроволокном. Після першого зрізання тут же відростає друга хвиля зелені, а за нею — третя. Далі стебла стають товстими, грубими і випускають парасольки-насінники.
Грядки під ранній кріп не потрібно перекопувати і удобрювати, по трохи просохлому весняному ґрунту роблять борозни глибиною 3-5 сантиметрів і сіють насіння. Якщо ще сильні ранкові заморозки, то до появи сходів поверх агроволокна накидають плівку, притискаючи її по кутах цеглою. Щойно сходи з’явилися, плівку потрібно прибрати, щоб пагони не випріли.
Зелені операції: як надати ялинці пухнастості
Якщо навесні під час росту зелених «свічок» на ялині відщипнути верхівку пагона, то вона пустить бічні пагони і стане набагато пухнастішою. Однак такий агроприйом підходить не для всіх ялин.
Прищипування кінчиків пагонів частіше застосовується для сортів ялин і сосен, що мають кулясту або сланкувату форми. Що стосується ялин і сосен пірамідальної або конічної форми, то прищипування пагонів дає певні результати, але через кілька років. Це пояснюється тим, що у хвойних такої форми часто виражене так зване апікальне домінування, тобто коли здебільшого росте стовбур, а не бічні гілки. Щоб почали рости бічні гілки, потрібен час. Крім того, апікальне домінування посилюється при бічному затіненні рослини. Тому якщо ялина перебуває в затіненому місці, то на ріст бічних гілок доведеться чекати трохи довше.
Перевірено досвідом: підготовка насіння до посіву
Хороший урожай залежить не тільки від якості насіння, а й від його підготовки. Дуже важливим є передпосівне замочування насіння в різних розчинах.
Алое (столітник) підвищує швидкість і відсоток схожості насіння та знезаражує його. Для замочування треба взяти нижнє листя з рослини, якій більше 3 років.
Зрізане листя необхідно загорнути в темну тканину і помістити в холодильник на тиждень. Після цього подрібнити й віджати сік, використовуючи кілька шарів марлі.
Злегка прогріте насіння (покладіть його перед замочуванням на батарею) помістити в сік алое приблизно на добу. Для томатів достатньо 18 годин.
Якщо насіння свіже, то можна використовувати не чистий сік, а його водний розчин: на 1 частину соку візьміть 1 частину води.
Важливо! Насіння цибулі, селери, гарбуза і перцю не рекомендується замочувати в соку алое.
Троянди: куди орієнтувати щеплення
Відомо, що при посадці дерев місце щеплення орієнтують на південь. Чи стосується це правило троянд?
Для троянд це не має принципового значення, тому що, на відміну від дерев, місце щеплення має бути заглиблене для кущових троянд, наприклад, на 2-3 сантиметри нижче поверхні ґрунту, для плетистих — на 5-7 сантиметрів. Таке заглиблення необхідне для того, щоб у разі вимерзання кущ міг відновитися зі сплячих бруньок.
Сад: побілка персиків
У період відлиг (січневі або лютневі вікна) стовбури і скелетні гілки персика бажано побілити.
Для цього на 10 літрів води беруть 2 кілограми вапна і 200 грамів мідного купоросу, все проціджують через марлю в 2-3 шари, змішують так само як при приготуванні бордоської рідини. Нагадаємо, що мідний купорос не можна розчиняти в залізній тарі. Після розчинення в теплій воді мідний купорос вливають у вапняне молоко.
Потім, додавши прилипач, обробляють дерева. Побілку здійснюють за допомогою обприскувача. Усі гілки та стовбур деревця мають бути біло-блакитними.
Дерева, побілені в зимовий період вапном, захищають стовбури і скелетні гілки від сонячних опіків, а також морозобоїн.
Формування: обрізка на внутрішню бруньку
Звертаємо увагу садівників на те, що дуже важливо правильно зробити сам зріз над брунькою.
Він має бути похилим, для стоку води, що потрапляє на нього, але з мінімальною поверхнею. Верхню частину зрізу залишають на рівні верхівки бруньки або на 2-3 міліметри вище, оскільки вищий пеньок над брунькою заважатиме заростанню. Не можна також робити занадто низький косий зріз — його велика поверхня викличе засихання бруньки, розташованої навпроти такого зрізу.
Такий самий принцип зберігається і під час укорочення гілок, коли переведенням на різні розгалуження можна спрямувати ріст у потрібне місце крони.
Традиційно обрізка фруктових дерев проводиться на зовнішню бруньку, щоб уникнути зайвого загущення і колоновидності крони. На великих присадибних ділянках цілком можна обійтися розтяжками, якими гілкам надають потрібний нахил.
Для традиційних шести соток можна застосовувати обрізку на внутрішню бруньку. При формуванні крони попередню обрізку слід робити на наступну спрямовану всередину крони бруньку, тобто після зовнішньої бруньки, з якої планується виростити пагін продовження скелетної гілки. Під час вегетації крайні два пагони будуть прагнути відхилитися один від одного. У результаті кут відходження виходить більш тупий. Наступного року внутрішній пагін видаляють. Така обрізка особливо актуальна для груші, інакше без розтяжок не обійтися.
Квітник: винен вірус
Через кілька років після посадки цибулин тюльпана різних забарвлень деякі квітки стають строкатими. Квітникарі-початківці наївно вважають, що це наслідок перезапилення.
Запилення тюльпанам ніяк не шкодить, оскільки вони розмножуються вегетативним способом зі збереженням сортових ознак. У всьому винен вірус рябопелюстності, який змінює однотонне забарвлення на смугасте. Вірус передається комахами і гризунами під час пошкодження цибулин, а також під час зрізання квітів через ранки на стеблі. Незважаючи на те, що часто строкато-пелюсткові тюльпани мають дуже гарний вигляд, їхні цибулини необхідно викопувати і знищувати, щоб хвороба не поширювалася на здорові рослини.
Захист рослин: лушпиння — не нісенітниця
Минулорічний урожай цибулі може надати цінну допомогу в боротьбі з небезпечним шкідником картоплі — дротяником.
Щільно наповнити відро цибулевим лушпинням і залити рожевим розчином марганцевокислого калію (марганцівкою). При посадці класти під кожну бульбу по жменьці лушпиння.
