Город на підвіконні: чому сходи не скидають оболонку?
При вирощуванні розсади часто можна спостерігати нерівномірні сходи, а деякі не скидають насіннєву оболонку.
- Калібрування. Більш виконане, повноваге насіння сходить швидше, ніж щупле. Рослини, вирощені з щуплого насіння, пізніше починають плодоносити і дають менший урожай.
- Глибина загортання. Цілком очевидно, сходи насіння із загортання глибше, ніж належить, з’являються значно пізніше, вони слабші, ніж ті, що з’явилися раніше.
- Якість розсадного ґрунту. Важкий глинистий ґрунт не підходить, оскільки після поливу на поверхні завжди утворюється ґрунтова кірка, яка не дає сіянцям повноцінно розвиватися. Ґрунт має бути легким, пухким, повітро- і водопроникним.
- Неповноцінне насіння. Сходи з такого насіння не скидають оболонку, вони з’являються недорозвиненими, у них немає сил сформувати сім’ядольні листочки. Такі сіянці потрібно відразу ж при їх появі вибраковувати.
Після посіву насіння потрібно присипати вологою ґрунтовою сумішшю шаром 1,5-2 сантиметри. За дрібного посіву шар ґрунту над висіяним насінням швидко пересихає, внаслідок чого відбувається винесення оболонки на кінцях складених сім’ядоль. Вона заважає їх розкриттю й іноді значно затримує ріст сіянців.
Щоб допомогти таким проросткам самостійно скинути оболонку, потрібно протягом дня кілька разів змочити її теплою водою. Можна акуратно зняти оболонку, але тільки за допомогою голки, а не пальцями.
Для отримання дружних сходів ящики після посіву насіння вкривають плівкою і не знімають її до появи перших сходів.
Виноградник: які пагони видаляють на живцях
При вкоріненні на живцях винограду досить часто проростають всі залишені бруньки, і у виноградарів-початківців рука не піднімається видалити зайві пагони.
Однозначно можна відзначити, що завжди видаляють нижні пагони, залишаючи тільки один верхній, щоб він добре розвивався за рахунок живлення, накопиченого в живці. При цьому довжина живця вибирається не просто так, а залежно від глибини посадки на постійне місце, яка становить приблизно 45-50 сантиметрів. У результаті верхній пагін буде якраз на потрібній висоті над поверхнею ґрунту.
І найголовніше. На деяких сортах під час укорінення живців часто з’являються суцвіття. Їх теж необхідно видаляти, незважаючи на величезне бажання в перший же рік отримати сигнальне гроно.
Найцінніша якість живцювання полягає в тому, що воно рятує сорти від виродження. Якщо щорічно розмножувати кущі жоржин тільки розподілом гнізда бульб на часточки, то коренебульба поступово старіє, квітки дрібнішають, рослини часто хворіють і, врешті-решт, гинуть під час зимового зберігання.
Розсада: секрети схожості насіння
Досить часто насіння проростає дуже повільно, частково або взагалі не сходить. Щоб насіння при посіві на розсаду проростало максимально швидко, необхідно виконати низку умов.
Найпоширеніша помилка — перетримка насіння у воді під час замочування, коли воно просто задихається без доступу кисню. Наприклад, горох достатньо замочувати 5-7 годин, капусту, огірки, помідори — до 18 годин, повітряні цибулини часнику — 36 годин.
Перевірити якість посівного матеріалу можна за допомогою туалетного паперу, складеного в кілька шарів, між якими розміщують насіння. Постійно необхідно стежити за вологістю паперу, щоб він не пересихав. У паперу хороша повітропроникність, тому в таких умовах насіння швидко накльовується і проростає.
Ґрунт для розсади також має бути повітропроникним, пухким, поживним і добре тримати вологу. Одним із найкращих є вермикомпост, тобто органіка, перероблена каліфорнійськими черв’яками. Таку суміш неможливо перезволожити за хорошого дренажу. Готові суміші з торфом не найкращий варіант, оскільки торф більше нагадує поролонову губку, яка утримує вологу за мінімальної поживності.
Щоб насіння швидко проростало, необхідно підтримувати оптимальну температуру, насамперед за допомогою термоящиків з нижнім підігрівом ґрунту. Для перцю це 26-29 градусів, насіння в таких умовах проростає на 4-й день. При температурі до 22 градусів насіння сходить дуже довго.
Оптимальна глибина посіву більшості насінин — 1 сантиметр, що легко забезпечити за допомогою ребра дерев’яної лінійки. У відкритому ґрунті глибину посадки витримати складно, особливо якщо необхідно пролити водою підготовлені канавки. У цьому разі насіння присипають зверху шаром ґрунту, який попередньо можна перетерти через решето.
Селера: чого не вистачає коренеплодам?
Коренева селера досить примхлива рослина, і городникові доводиться неабияк потрудитися над кожним кущиком, щоб не купувати вельми дорогі коренеплоди на ринку.
Насамперед ґрунт навколо рослини відгрібають, оскільки підгортання кореневій селері протипоказане. Оскільки додаткове коріння розростається в сторони від коренеплоду, відтягуючи від нього поживні речовини, його підрізають круговим рухом ножа навколо рослини. Головне — робити це, коли коренеплід почне рости, потовщуватися, намагаючись не пошкодити його.
Важливо правильно підбирати найбільш ранні сорти. Оскільки коренева селера дозріває до 210 днів, краще вирощувати її через розсаду. Розсаду під час висаджування не заглиблюйте: коренева шийка має перебувати на рівні ґрунту. Також перевіряйте термін придатності насіння, адже воно досить швидко втрачає схожість (беріть свіже або однорічне).
Важливий регулярний полив під корінь! В ідеалі земля (від висадки розсади до збирання врожаю) має бути постійно трохи вологою, пухкою, не слід допускати утворення кірки на поверхні.
- Перше підживлення роблять через 5-7 днів після висаджування розсади настоєм бур’янів, так званою зеленою бродиловкою (розводять водою 1:5) з розрахунку 1 літр на квадратний метр.
- Друге підживлення — через два тижні розчином коров’яку (1:5) або курячого посліду (1:10) у нормі 1,5 літра або 1 літр на квадратний метр відповідно.
- Третє підживлення — приблизно в середині літа суперфосфатом (1 столова ложка на квадратний метр, попередньо розбавити в 5 літрах води). Четверте підживлення — в період зав’язування головки розчином борної кислоти (1 грам на відро води в нормі на квадратний метр).
Порада до сезону: гіацинти круглий рік
Усі цибулини, які пережили вигонку в горщику, наступного сезону краще висадити у відкритий ґрунт.
Квітучі рослини гіацинтів не підживлюють! Зів’ялі суцвіття обов’язково обрізають.
Щоб отримати перші квіти якомога раніше і продовжити цвітіння до пізньої осені, висівайте насіння навіть одних і тих самих рослин у кілька термінів — з початку березня до кінця травня.
Щоб зберегти зрізані квіти гіацинтів довше, кінці стебел розщеплюють по довжині. У прохолодному місці квіти зберігають свіжість протягом 5-7 днів.
Якщо ви хочете отримати більше діток рідкісних сортів гладіолусів, бульбоцибулини першого і другого розбору висаджують «догори дном» або «на бочок». Перед посадкою їх занурюють на 10-15 хвилин у теплий (50-52 градуси) 0,2-відсотковий розчин марганцівки, потім охолоджують у проточній воді і висаджують у ґрунт. Восени від кожної рослини отримують по 8-12 бульбоцибулин різних розмірів.
Квітник: подвійне пікірування сіянців
Розсаду деяких квіткових культур (наприклад целозії, бульбової бегонії) бажано пікірувати двічі.
Висіваючи насіння іберісу з інтервалом у два тижні, можна насолоджуватися його цвітінням все літо.
Насіння венідіума можна висівати відразу в окремі ємності (по 2-3 штуки), що заощадить час на пікіровці. Після появи сходів залиште в кожному горщику по найміцнішому паростку, а слабкі зріжте під корінь.
Будьте готові до того, що не все насіння кобеї проросте — така особливість рослини. Щоб підвищити схожість, обов’язково проводьте підготовчі роботи з посадковим матеріалом, обробляючи його стимуляторами росту. Деякі дачники пророщують насіння, перш ніж посіяти його в ґрунт.
Захист рослин: лушпиння — не нісенітниця
Минулорічний урожай цибулі може надати цінну допомогу в боротьбі з небезпечним шкідником картоплі — дротяником.
Щільно наповнити відро цибулевим лушпинням і залити рожевим розчином марганцевокислого калію (марганцівкою). При посадці картоплі класти під кожну бульбу по жменьці лушпиння.
