Наша країна є мультикультурною та багатомовною. Через політику русифікації, яка активно втілювалася спочатку Російською імперією, а згодом – СРСР, мови менших народів поступово зникали, а мовам союзних республік доводилося боротися з домінуванням російської на власних територіях. Однак, попри всі труднощі, українська мова збереглася, хоча її носіїв стало значно менше. Так, наприкінці 20 століття виникло дивне визначення – «російськомовний українець». До початку повномасштабного вторгнення, а в деяких випадках і донині, українці не надавали великого значення мові, якою розмовляли в повсякденному житті, у родинному колі. І це тривало до 24 лютого.
Що показує статистика?
Наймасштабніше дослідження з приводу вживання української мови у повсякденному житті громадян провела компанія Gradus Research в рамках проекту «Градус суспільства під час війни». На грудень 2023 року частка опитаних, які почали спілкуватися українською в побуті, вже становила 65%.
В іншому детальному дослідженні, яке стосувалося використання мови в соціальних мережах, задіяні науковці з Університету імені Людвіга Максиміліана у Мюнхені, Мюнхенського технічного університету та Університету Бата у Великій Британії. Вчені вивчали мовну активність користувачів мережі Х (колишній Twitter). Більше половини користувачів, які раніше публікували пости російською, перейшли на українську з початку російської агресії, зазначили дослідники.
Цікаво, що люди, які вибирають українську мову, часто не є етнічними українцями. Водночас громадяни, які задекларували національність «українець/українка» у своїх документах, рідною вважають українську, а для спілкування віддають перевагу російській. Проте, як показує практика, таких стає все менше. При цьому причина зміни мови повсякденного спілкування є зрозумілою: асоціативний ряд Росія – російська мова – війна – окупант для багатьох виглядає логічно.
«Говорити українською – тепер мій принцип»
– Я з Одещини, українську вивчала в школі, але російськомовне оточення було всюди, – розповідає Ірина Арістова. – Після початку повномасштабного вторгнення я обираю для спілкування українську. Раніше розмовляла тією мовою, якою до мене зверталася людина. Але після лютого 2022-го моє ставлення до російської змінилося кардинально – це стала мова окупанта. Я зрозуміла, що це не моя мова, а нав’язана мені. Наприклад, моя бабуся говорила українською, а батьки і я вже переважно російською. Куди ж поділася мова моїх предків?
– Мій брат і багато знайомих також почали спілкуватися українською. Звісно, мені досі важко правильно вимовляти деякі звукосполучення, але головне – не боятися розмовляти, адже помилки роблять усі. Я читаю, слухаю та пишу у соцмережах українською, щоб вдосконалювати свої знання.
«Щоб говорити українською – потрібно просто говорити»
– Коли я став депутатом Одеської міської ради у 2021 році, – згадує Олексій Асауленко, – вирішив, що потрібно зайнятися вивченням української мови. Мій батько – військовий, ми постійно переїжджали, тому українську в школі я не вивчав. Потім часто про це шкодував. Коли починав, донька, що вільно знала мову, інколи жартувала з мене, проте завжди підтримувала. Це дуже важливо – коли люди не сміються над твоєю вимовою, а допомагають.
– Багато хто, хто вирішив спілкуватися українською, боїться насмішок і продовжують говорити російською. Я серед них. Мене надихнуло інтерв’ю з відомим шеф-кухарем Євгеном Клопотенком, який почав спілкуватися українською, незважаючи на насмішки. Проте він перетворив це на свою «фішку» і продовжив вдосконалюватися. Я розумію, що мушу бути прикладом для інших у якості депутата, тому докладаю зусиль. Не можу сказати, що це було легко, але мені допомогли мовні курси і я також займався з учителем. Зараз я продовжую брати уроки, однак уже рідше, намагаючись надолужити те, чого не вивчав у школі. Під час цього постійно вдосконалюю свої знання, читаючи та переглядаючи лише українськомовний контент. Звісно, бувають ситуації, коли люди дивуються, чому мені це вдається – вивчити мову нелегко. Це типова відмазка, мовляв, я «одесит». Але з власного досвіду можу стверджувати: головне – це бажання і відсутність страху. За наявності мотивації все вийде.
Для багатьох російська мова є тригером
– Питання дотримання мовного законодавства хвилює підприємців та керівників різноманітних установ в Одесі, які неодноразово зверталися до нас з проханням про допомогу у вивченні української для своїх працівників, – говорить депутатка Одеської обласної ради, колишня представниця Уповноваженого із захисту державної мови в Одесі Ярослава Вітко-Присяжнюк. – Проте скарг щодо порушення прав на отримання послуг та інформації українською ще досить багато. Станом на 1 червня цього року їх було 1141, що ставить наше місто на друге місце за кількістю таких скарг, після Києва.
– Це свідчить про порушення мовного законодавства та про зростання кількості громадян, які висловлюють думку, що «є різниця». Такі порушення, в основному, стосуються підприємств обслуговування, інтернет-ресурсів, медичних закладів, установ освіти та державних структур.
Втім, офіційний сайт Уповноваженого із захисту державної мови – це не лише платформа для подачі скарг та реагування на мовні інциденти. Тут ви можете знайти безліч ресурсів, які допоможуть вивчити українську.
Хочу вивчити українську. З чого почати?
Я вирішила перевірити слова пані Ярослави та зайшла на сайт Уповноваженого із захисту державної мови. Була приємно здивована: на ньому вказано 41 безкоштовний онлайн-ресурс для вивчення або вдосконалення української мови.
Ці платформи розраховані на:
Звісно, вивчити мову швидше під час спілкування. Вам стануть у нагоді розмовні клуби, яких в Одесі достатньо. Найбільш відомі з них:
Список таких клубів також доступний на сайті Уповноваженого із захисту державної мови.
Окрім цього, в інтернеті існує безліч електронних версій словників, ютуб-каналів з вивчення української, освітніх платформ тощо.
Поліпшити свої знання української мови, зробити її досконалішою можна цілком просто – існує безліч ресурсів, присвячених орфографії, стилістиці, слововживанню, достатньо лише запитати їх у пошукових системах.
Прекрасну добірку необхідних ресурсів (близько 30) можна знайти на сайті «Національна платформа з вивчення української мови Міністерства культури та інформаційної політики України».
Тож твердження деяких мешканців Одеси про те, що «у мене немає коштів для вивчення, часу» – це не відповідь на дійсність. Українську тепер можна вивчати безкоштовно, навіть під час поїздок у громадському транспорті, та й знайти однодумців для спілкування легко – достатньо бажання і готовності відмовитися від «русскоговорящої мови».
Помилки при розмові – це нормально. Коли почнете вивчення, не майте себе за це надто суворими. Тренуйтеся щодня, 15-20 хвилин буде достатньо. Почніть з малого: перекладіть свій нікнейм у соцмережах українською. Читайте, слухайте, пишіть, спілкуйтеся українською з дітьми та онуками: запитайте їх про значення слів, останні матеріали, що вивчали у школі, прочитані книжки – їм це буде приємно, а вам – корисно.
Ми не закликаємо нехтувати мовами предків, віддаючи перевагу лише українській у щоденному спілкуванні. Проте знання та використання української мови є проявом поваги до країни, що виборює своє право на свободу, мову та ідентичність. І якщо знову почуєте: «Какая разница», просто відповідайте: «Жодної, давайте говорити українською».
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проекту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не завжди збігаються з офіційною позицією партнерів.
