Ключові моменти:

• На річці Кодима ловлять сома, коропа, щуку та судака
• Деякі ставки Любашівки швидко замулюються й заростають очеретом
• На Ардеві розводять осетрових, веслоноса та декоративних кої
• Відпочинок біля прісних водойм стає реалістичною альтернативою морському узбережжю

Північна частина Одеської області — це мальовничі куточки з численними ставками, водосховищами й річками, які приваблюють любителів риболовлі та тих, хто просто хоче побути на природі. З огляду на зростаючі ризики на морському узбережжі, ці місця дедалі частіше розглядають як безпечну й приємну альтернативу для відпочинку. Але чи всі водойми в області пристосовані для відвідування? Хто відповідає за їхній стан у межах Любашівської громади — питання, що турбує місцевих жителів та рибалок.

Ставки Любашівської громади: багатство природи чи виклик для тих, хто дбає?

Любашівські водойми мають давнє походження. Їх створили люди: попередні покоління збудували дамби в балці Довгенькій (колишня назва села Любашівка), і численні підземні джерела наповнили ті рукотворні плеса прозорою прохолодною водою. Колись ці водойми забезпечували питною водою худобу та мешканців селища, якими опікувалися пастухи й чумаки.

Замість чистої поверхні — зарості очерету

Пересохлий ставок

Лікарняний ставок у Любашівці — один із рукотворних резервуарів у балці Довгенькій, по якій колись текла річка тієї ж назви. Раніше поселення формувалося саме вздовж її берегів.

Згодом тут з’явився каскад із п’яти ставків, що географічно поділяють Любашівку на дві частини.

У 1868 році, з відкриттям залізничної станції Любашівка, на п’ятому ставку облаштували водопідйомну станцію: звідти піднімали воду для депо, де заправляли паровози. Сьогодні фрагменти того старого водогону ще можна відшукати.

Ще один пересохлий ставок

Місцеві старожили пригадують, що ще півстоліття тому стави слугували місцем для купання, риболовлі та відпочинку на березі. Нині, на жаль, більшість цих мальовничих плес перетворилися на заболочені ділянки, густо зарослі очеретом. Сліди людської присутності — від неприбраного сміття до хаотичних самовільних споруд — помітні майже на кожному кроці: тут і залишені тварини, і імпровізовані насипи, і пакети з непотребом.

Джерельна вода і стічні домішки

Ставок заріс камишем

Найбільше потерпають від замулення та байдужості кілька верхніх ставків, які є джерелом живлення всієї гідросистеми. Сьогодні знайти чисті джерела складно, і лише небагато хто наважиться скупатися у нижніх, ще не повністю забруднених водоймах.

На околиці селища вода продовжує свій природний хід, але вже в поєднанні зі стоками невиправдано неочищеної каналізації. Далі, річка — відома в старих картах як «Довгенька», ліва притока Чичиклії — прямує долиною й живить ще один ставок біля траси Одеса–Київ.

Тут фермер Андрій Високий намагався впорядкувати водойму: він розводив рибу та облаштовував місця для відпочинку. Проте під час посухи рівень води знижується, а частина рибного поголів’я загинула через неконтрольовані викиди зі старих виробничих об’єктів, зокрема з молокозаводу.

Особливе занепокоєння викликає стан каскаду ставків у районі Любашівки — Миколаївка, які дають початок річці Чичиклії. Проблему замулення і забруднення ставків потрібно вирішувати нагально, адже від стану екосистеми залежить здоров’я мешканців. Любашівська громада розробила план порятунку й відновлення водних екосистем, але його впровадження поки що не відбувається в повному обсязі.

Де варто порибалити?

Найбільшим магнітом для рибалок півночі Одещини залишається річка Кодима. Тут трапляються справжні трофеї: великий короп, сом, карась, щука, окунь, плотва, лящ, судак чи лин — усі ці види зустрічаються в річковому комплексі.

Від Янишівки до Ясенового: щуки, соми й коропи

Риболовля на річці Кодимі

Якщо з’їхати з Київського шляху на Балтську трасу, першим зручним місцем відпочинку може стати Янишівка. Біля дороги вже кілька років працює комплекс відпочинку Lake Fazenda, де пропонують смажені карасі, чебуреки, купання в гарячому чані, краєвиди біля озера та риболовлю.

Продовжуючи шлях трасою, відпочивальники можуть завітати до «Садиби на Кодимі». Тут годують рибу в просторому Заплазькому водосховищі площею майже 200 гектарів — ловити можна і з човна, і з берега.

Чимало хороших місць для лову знаходяться в межах сіл Гвоздавка Перша, Друга та Ясенове Друге, де місцеві підприємці поглибили русло річки, а рибалки регулярно запускають у воду малька промислових видів. За можливість порибалити в облаштованих зонах зазвичай беруть близько двохсот гривень на добу.

Місцевий рибалка Сашко Паровик розповів, що торік тут вдалося зняти з гачка майже 20-кілограмового сома, а цього сезону попадався пудовий короп, не рахуючи численних двокілограмових карасів. Є й такі ентузіасти, які щороку на спінінг ловлять більше сотні щук.

Аквакультура та осетрові у звичайних ставках

Ставок на Ардеві – тут водяться осетрові

Поблизу села Ясенове Перше, на лівій притоці Кодими — Ардеві — рибовод Ігор Чебан розводить нетипову для регіону рибу. Колись ставка використовували для меліорації за колгоспних часів, а сьогодні його господар інтенсивно займається аквакультурою: селекцією сазанів (дзеркальний, лускатий, голий), а також розведенням декоративних кої (парчевого коропа).

Окрім цього, Ігор експериментує з американським жовтим судаком.

Минулого року рибовод випустив близько чотирьох тисяч молодників різних видів, серед яких були й осетрові, зокрема веслонос. Фахівці вважають, що веслоніс може стати перспективним об’єктом для української аквакультури за умови правильної організації виробництва.

Підприємець називає веслоніса «рибою майбутнього»: він швидко росте й здатен досягати трофейної маси порівняно за короткий строк. Його чорна ікра, за смаковими та харчовими властивостями, конкурує з ікрою інших осетрових. На Ардеві вирощують також стерлядь та бестера (гібрид білуги й стерляді), які добре поєднуються з коропом, білим амуром, товстолобом та карасем — усі ці види достатньо представлені у ставку. Деякі екземпляри коропів і білих амурів досягли значної ваги й розміру: понад 20 сантиметрів у товщині й понад 4 кілограми у вазі. Тож риболовля на ставках Ігоря Чебана обіцяє бути цікавою та дає шанси на великі трофеї.

Жовтий судак може досягати до 90 сантиметрів і більше восьми кілограмів, а місцеві особини часто виростають понад шість кілограмів.

Раніше ми розповідали як на Одещині відзначили День рибалки: великі трофеї, щирі емоції та яскраві фото.

Читайте також: Рибалка на півдні Одещини: де безплатні ставки та скільки коштують платні

Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua