Основні моменти:
- На Алеї Героїв в Одесі відбулася зворушлива церемонія, присвячена Дню пам’яті загиблих захисників України;
- До списку додалися 82 нові імена – тепер на Алеї увічнено 552 герої;
- На зібрання прийшли представники місцевої влади, військові, ветерани, родини загиблих та мешканці міста;
- Батьки загиблих отримали фінансову допомогу, аналогічну підтримку отримають і діти до початку навчального року;
- Алея стала місцем сили, символом пам’яті, єдності та вдячності, де живе спадщина захисників.
Цьогоріч до імен, які вже викарбувані на Алеї, додали ще 82. Це одесити та ті, хто обрав наше місто своїм домом – воїни, чиї життя стали захистом для України. Кожна нова табличка несе в собі сльози матерів, гордість нащадків і наш спільний обов’язок пам’ятати. Зараз на Алеї є 552 імені…
Кожен крок тут пронизаний болем і гордістю. Стенди, мовчазні свідки, вишикувалися вздовж алеї – на кожному по дві світлини. З них на нас дивляться молоді і зрілі обличчя, усміхнені й серйозні, зі поглядами, що проникають у душу.
«Вони загинули за Україну», – можемо прочитати на початку Алеї, і ці слова, як ніж, проникають у серце. Кожен стенд починається словами «Вічна слава Героям!», але за цими словами ховається безмежна туга. Навіть якщо люди приходять відпочити з радісними усмішками і жартами, тут усе зупиняється. Тиша огортає алею, бо як інакше можна дивитися в ці очі, класти квіти до підніжжя стендів чи читати короткі рядки біографій, де в кількох словах вміщується ціле життя?
Як повідомляло «Одеське життя», жалобна церемонія зібрала міського голову, представників влади, ветеранів, армійців, родини загиблих і простих одеситів.
Усі разом вшанували незламність і мужність героїв, чиї імена тепер звучать у вічності. Батьки полеглих отримали фінансову підтримку у розмірі 10 тисяч гривень, а до Дня знань таку ж суму отримають діти героїв, чиї батьки загинули або зникли безвісти. Це не просто допомога – це знак, що громада стоїть з ними пліч-о-пліч, розділяючи їхній біль і даруючи надію.
Алея Героїв – це не просто місце пам’яті, а серце великої одеської родини, що тримається разом. Вона стала символом єдності, де кожен стенд – це місток між минулим і майбутнім. Робота зі збору імен продовжується.
Ця алея, відкрита в серпні минулого року, стала справжньою святинею. Нехай вона залишається місцем сили, де кожен, торкаючись імен героїв, відчуває їхню присутність і обіцяє берегти їхню спадщину.
Фото авторки
