Основні аспекти:
- День української державності вперше святкуватимуть 15 липня 2025 року, раніше – 28 липня;
- Переїзд дати: календарна реформа ПЦУ та УГКЦ, зміна дати вшанування князя Володимира Великого;
- Свято запроваджено 24 серпня 2021 року;
- Основна мета – утвердження тисячолітньої традиції української державності, зміцнення національної самосвідомості та історичної пам’яті.
Причини перенесення Дня української державності
28 червня 2023 року президент оприлюднив законопроєкт до Верховної Ради України, який переносить День української державності з 28 липня на 15 липня. Законопроєкт отримав підтримку в парламенті.
Це пов’язано з календарною реформою Православної церкви України, в результаті якої змінилися дати свят, у тому числі – дата вшанування святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого.
Історія свята
День української державності запроваджений указом Президента України Володимира Зеленського 24 серпня 2021 року під час урочистостей тридцятих роковин незалежності України. Основна мета свята — утвердження понад тисячолітньої традиції української держави, коріння якої сягає заснування Києва і розквіту за часів князювання Володимира Великого.
Президент підкреслив, що лише ті, хто абсолютно не усвідомлює історичної правди, могли ухвалити рішення про напад на Україну, а наразі навіть самі росіяни визнають, що Україна здобуде перемогу. Українці ніколи не віддадуть свою незалежність і не зламаються зсередини, як це відбувалося раніше. Не цього разу, – зазначив президент.
Навіщо святкуємо День державності
День української державності запроваджено для утвердження спадкоємності тисячолітньої історії української держави, а також для боротьби з російською дезінформацією і історичними фейками про нібито єдність походження українців і росіян.
В мирний час День української державності стане вихідним. Проте цього року, коли Україна знову прагне захистити свою незалежність від російської агресії, це залишиться робочим днем, як і інші державні свята цього року.
Історія української держави документується першими згадками про заснування Давньоруської столиці – Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Володимира.
У 988 році Володимир прийняв християнство як державну релігію, що стало цивілізаційним вибором для України. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти і розвитку кириличної писемності.
Давня Русь успішно інтегрувалася у загальноєвропейський культурно-релігійний простір. її традиції продовжували Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.
На згадку про видатного державотворця, князя Володимира Великого, у День Хрещення Київської Русі-України проголошено День української державності.
Прагнення до свободи та самостійності є основною цінністю українців, яка надає сили залишатися справжніми у часи бездержавності.
Державні символи України також втілюють тривалість наших традицій та ідентифікують нашу територію протягом історії.
Тисячолітня спадщина української державності
Ознаки власної держави Україна успадкувала від різних історичних періодів.
Від Русі
- цивілізаційний вибір, що визначився з прийняттям християнства у 988 році;
- тризуб, родовий знак Рюриковичів, який став гербом сучасної України;
- Київ – столиця та культурний центр українських земель більше тисячі років;
- гривня – назва грошової одиниці;
- назва України, вперше згадана в Іпатіївському літописі 1187 року.
Від Галицько-Волинської держави
- синьо-жовті кольори національного прапора, що походять від герба Галицько-Волинського князівства;
- утвердження європейського вектора розвитку.
Від Великого князівства Литовського
- європейська традиція міського самоврядування – магдебурзьке право;
- Пересопницьке Євангеліє – видатна рукописна пам’ятка, на якій присягають президенти України.
Від козацького часу
- республіканські традиції народовладдя;
- військові традиції, що стали основою збройних сил Української Народної Республіки та подальшого українського визвольного руху;
- одна з перших європейських конституцій нового часу, укладена Пилипом Орликом у 1710 році.
Від української державності початку XX століття (УНР, ЗУНР, Українська Держава Павла Скоропадського)
- демократичні основи державного будівництва;
- перший парламент, що виник із Центральної Ради, сформований у березні 1917 року;
- перше урядове утворення – Генеральний Секретаріат Центральної Ради з червня 1917 року;
- державні символи: герб, гімн “Ще не померла Україна”, прапор;
- соборність – об’єднання українських земель в єдину незалежну державу;
- Українська Академія Наук, заснована Павлом Скоропадським у листопаді 1918 року.
Від Української радянської соціалістичної республіки:
- статус засновника Організації Об’єднаних Націй;
- адміністративно-територіальний устрій.
