За її словами, через війну запит громадян України на безбар’єрне середовище підсилився – в усіх громадах та містах є різні категорії маломобільних груп населення, яким не завжди комфортно пересуватись чи отримувати державні або комунальні послуги.
Тому підготовка та подальше прийняття проєкту Примірного положення про Раду безбар’єрності територіальної громади допоможе громадам створити усі можливості, передбачить інструменти вирішення складних питань для досягнення позитивного результату, коли користувачі послуг та інфраструктури відчують спрощення та результати.
“Якщо під час обговорень та втілення різних задач і заходів для цілей поліпшення безбарєрності будуть встановлені обмеження, які є в законодавстві, прошу їх фіксувати і ми з колегами будемо робити все від себе залежне, аби у Верховній Раді України такі обмеження чи бар’єри були зняті”, – зауважила Шуляк.
За її словами, коли кілька років тому активна робота над впровадженням безбар‘єрності тільки починалося, тисячі представників зазначили, що потрібна не лише доступність послуг для маломобільних груп населення, але і безбар‘єрність в питаннях роботи і навіть вікову безбар‘єрність. Все це – потреба більш ніж просто нагальна, тому ОМС в громадах потрібно звернути на це особливу увагу.
Парламентарка наголосила – якісні зміни в своєму місті, містечку чи селі мають побачити кожен українець та українка. Тому, крім системної роботи держави та місцевого самоврядування, необхідна підтримка громадянського суспільства, оскільки тільки воно розуміє, які питання є більш нагальними для їхньої громади – доступність громадських просторів, підтримка працевлаштування фахівців з інвалідністю, соціальні послуги, безбар’єрні маршрути тощо.
Крім цього, Шуляк зазначила, що на місцях поки подекуди є нерозуміння, чим Ради безбар‘єрності будуть відрізнятися від Комітетів безбар‘єрності, хоча громади при цьому підтримують створення органів, що будуть її посилювати – навіть попри війну і брак фінансування.
“Тож ми маємо однаково розуміти, що безбар’єрний простір – це коли людину приймають, поважають і цінують незалежно від статі, віку, фізичних здібностей. А влада, бізнес і суспільство приймають рішення з урахуванням інтересів усіх суспільних груп, в тому числі малочисельних”, – наголосила нардеп.
Вона уточнила, що нині на всіх рівнях законодавчої і виконавчої влади ведеться робота над тим, щоб:
- Простір став інклюзивним. Для цього забезпечують контроль за будівельними нормами, запроваджують європейські стандарти, навчають фахівців і здійснюють моніторинг та контроль безбар’єрності будівництва та реконструкцій;
- У сфері послуг використовували та дотримувались принципів універсального дизайну;
- Інформація була доступною для кожного та кожної. Для цього розроблені стандарти простої мови та легкого читання. А також запроваджуються механізми стимулювання перекладу українською жестовою мовою (субтитрування, аудіокоментування та інші формати подачі інформації для читання та спілкування).
“Ми також працюємо над методиками моніторингу доступності публічних послуг, оскільки проведення такого аудиту буде ефективним реальним інструментом для реалізації реальної безбар‘єрності”, – резюмувала Шуляк.
Нагадаємо, у січні цього року 19 українських територіальних громад з 7 областей України підписали Меморандум про співпрацю, обговорення планів та пріоритетів секторальної підтримки громад в рамках реалізації міжнародної ініціативи “Інклюзивне відновлення за лідерства громад” (CLIR) – ініціативи з підтримки територіальних громад у сталому, інклюзивному, соціальному та економічному відновленні.
