На його думку, введені у перші дні війни валютні обмеження були вимушеним та правильним кроком, аби втримати фінансову і макроекономічну стабільність.
“Зараз валютні обмеження заважають нормальній роботі бізнесу. Жоден іноземний бізнес не може вкласти гроші й очікувати, що уже наступного року це підприємство почне платити дивіденди. Тому інвестори бояться інвестувати в Україну через неможливість повернення своїх дивідендів”, – пояснив експерт.
Те ж саме стосується зовнішніх кредитів та облігацій, які треба виплачувати, щоб уникнути дефолту бізнесу.
Він також додав, що дефолт значно обмежить операційну діяльність бізнесу, а також спроможність всього приватного сектору України залучати нові кредитні ресурси.
“Невиконання приватними компаніями їх фінансових зобов’язань негативно вплине на репутацію України, що ускладнить залучення кредитів для відбудови країни”, – наголосив Магда.
На його переконання, зараз на порядку денному – подальша валютна лібералізація, яка дозволить перераховувати кошти за кордон в обсягах, необхідних хоча б для погашення зовнішніх кредитних зобов’язань.
“Сьогодні Нацбанку важливо продовжити працювати над подальшою валютною лібералізацією та усунути валютні обмеження для приватного сектору. Задля зміцнення економіки держава має визнати роль приватного сектору та дозволити приватному бізнесу ковтнути трохи повітря”, – підсумував експерт.
Нагадаємо, раніше голова Нацбанку Андрій Пишний заявляв, що регулятор працює над другим етапом валютної лібералізації.
