Україна розпочала регулярні обстріли не тільки російських НПЗ, але й об’єктів нафтового експорту, включаючи нафтопровід “Дружба”. Які мета переслідує Київ та як на атаки по “Дружбі” реагує угорський імпортер російської нафти? Детальніше читайте в матеріалі РБК-Україна.
Протягом останніх двох тижнів Україна вже тричі обстріляла інфраструктуру нафтопроводу “Дружба” на території Росії. Після кожної атаки транзит російської нафти через Україну до Угорщини зупинявся.
Перші удари по “Дружбі” були завдані на початку серпня. 13 числа на розподільній станції “Унеча” в Брянській області стався пошкодження трансформатора. Ремонт тривав кілька днів, але це не вплинуло на транзит нафти, оскільки постачання були зупинені через планові роботи. Прокачування нафти відновилося 15 серпня.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто охарактеризував удари по “Дружбі” як посягання на енергобезпеку своєї країни.
Через кілька днів обстріли повторилися. 17 числа атакована нафтоперекачувальна станція “Нікольське” в Тамбовській області, що призвело до зупинки транзиту нафти. Росіяни завершили ремонт за кілька днів, 20 серпня нафтопровід знову запрацював, але ненадовго.
Уже 22 числа об’єкт знову зазнав обстрілу на території РФ, і подача нафти для транзиту в Угорщину знову була зупинена. Сійярто заявив, що удари по “Дружбі” можуть бути спробами втягнути Угорщину у війну, і наголосив, що Будапешт може у відповідь перегорнути постачання електроенергії до України.
РБК-Україна вже повідомляло, що такий крок з боку Угорщини маловероятний. Подібні погрози лунали і раніше. Однак, якщо Будапешт дійсно вирішить заблокувати постачання електроенергії, Україна зможе збільшити імпорт з інших країн – через Польщу і Румунію, оскільки імпортні потужності сусідніх країн використовуються не повністю.
Крім того, угорський прем’єр Віктор Орбан вдався до скарг на обстріли з боку України до Дональда Трампа, стверджуючи, що той був “дуже розлючений” через дії України. Відповідь президента США надійшла нібито на аркуші Орбана, проте підтвердження цього факту немає. Відомо, що 18 серпня президент США телефонував угорському прем’єру і просив не блокувати переговори щодо вступу України до ЄС.
Чому транзит нафти все ще продовжується
Транзит російської нафти через Україну не зупиняється, незважаючи на те, що щороку він приносить агресору дохід у майже 6 мільярдів доларів.
Ідея припинити транзит виникала не раз у керівництва України починаючи з 2022 року, що робилося після кожного випадку блокування Угорщиною санкцій проти Росії або інтеграційних процесів України.
Однак Київ жодного разу не ризикнув “перекрити кран”, попри те, що Угода про асоціацію з ЄС (ст. 472) дозволяє це робити в умовах війни з міркувань безпеки. У 2022 році була коротка пауза через труднощі з оплатами, але ситуацію вирішили і транзит відновили.
Основна причина, чому транзит триває всі роки війни, – ризик отримання штрафів за порушення контракту, який діє до 2030 року. Крім того, Україна сама імплементує невеликі обсяги нафтопродуктів, вироблених на угорських НПЗ з російської нафти.
Угорщина, у свою чергу, не мала наміру відмовлятися від російської нафти, навіть після введення ЄС заборони на імпорт, яка набула чинності ще у 2022 році. Для Угорщини, Чехії та Словаччини в рамках 6-го санкційного пакета було зроблено винятки. Їм дозволили тимчасово закуповувати російську нафту транзитом до тих пір, поки не знайдуть альтернативні шляхи. Тем не менш, терміни винятків не були обмежені. Чехія та частково Словаччина вирішили цю проблему, а Угорщина навіть не стала шукати альтернативу.
Президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар вважає, що Будапешт усвідомлено не шукає альтернативи, сподіваючись на безстроковість винятків. “Угорщина абсолютно могла б замінити російську нафту поставками через Адріатичне море”, – зазначив він у коментарі для РБК-Україна.
Удар не стільки по Угорщині, скільки по нафтоекспорту РФ
Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що обстріли “Дружби” фактично є відповіддю на блокаду Угорщиною євроінтеграційного процесу України. “Ми завжди підтримували дружбу між Україною та Угорщиною. Але тепер доля “Дружби” залежить від позиції Угорщини”, – підкреслив Зеленський.
Однак Гончар вважає, що блокада “Дружби” через обстріли – це не лише реагування на проблеми, які створює Будапешт для України в контексті євроінтеграції, але, насамперед, удар по енергетичному сектору Росії.
“Це питання не стільки впливу на Угорщину, скільки ураження стратегічної нафтотранспортної інфраструктури агресора, передусім, нафтоекспортної”, – зауважив він у коментарі для РБК-Україна.
Станція “Унеча” – це ключовий вузол у системі транспортування російської нафти. Через неї проходить нафта до порту Усть-Луга, звідки експортується до 20% нафти. Також є поставки на НПЗ у Мозирі (Білорусь).
Таким чином, беручи до уваги обстріли російських НПЗ, накопичувальний негативний ефект відчувається дедалі більше.
За інформацією української розвідки, в РФ спостерігається паливна криза. У деяких регіонах бензин вже продається за талонами через дефіцит. При цьому вартість бензину в серпні зросла на 8%. Білорусь також скорочує постачання нафтопродуктів до РФ, оскільки вигідніше імпортувати їх в інші країни. “Білорусь вигідніше відправляти бензин до Китаю, Індії та Африки, де тонна коштує 1,3-1,9 тисячі доларів, بينما в Росії пропонують менше 1 тисячі доларів”, – повідомляє розвідка.
Аналітик Інституту центральноєвропейської стратегії та проєкту Re:Open Ukraine Віталій Дячук також вважає, що основна мета обстрілів “Дружби” – не тиск на Угорщину, а послаблення Росії. “Основне завдання, на мій погляд, полягає у зниженні можливостей Росії. Більшість доходів від транспортування енергоресурсів врешті-решт перетворюються на ракети, які летять на Україну. І це ключове. Решта – похідні”, – зазначив Дячук у коментарі для РБК-Україна.
Угорщина та Словаччина, на його думку, самі відповідають за те, що досі не знизили свою залежність від російських енергоресурсів. Щодо реакції Трампа, експерт вважає, що не варто зосереджуватись на його заувагах на листах, слід дочекатися офіційних заяв.
“Я вважаю, що США не зацікавлені у збереженні транзиту російської нафти, оскільки їхня мета – розширити ринок збуту своїх енергоресурсів до Європи. Позиція Угорщини суперечить інтересам США. Тому потрібно слідкувати за подальшими діями США”, – сказав Дячук.
Як повідомляє ЄвроПравда, в Єврокомісії у відповідь на скаргу Орбана заявили, що зупинка транзиту нафти через Україну не впливає на безпеку поставок до ЄС. Таким чином, виправдано стверджувати, що атаки на російські енергооб’єкти з боку України можуть продовжуватися з метою максимального зниження доходів РФ, які використовуються для продовження військової агресії проти України.
.
