Як колись виглядав Високий Замок
11 серпня 1869 року поляки заклали основу у вигляді наріжного каменя, на якому викарбували герби з написом: “Вільні з вільними, рівні з рівними – Польща, Литва і Русь об’єднані Люблінською унією 12 серпня 1569 року”. Пагорб насипали протягом 5 років.
Меценатом цього проекту виступив польський політик Францішек Смолька. Втім ні він, ні тодішні історики не врахували, що насипання пагорба знищить частину залишків замку. Це фактично унеможливило ґрунтовне дослідження цієї пам’ятки.
Насип підвищив висоту Замкової гори до 413 м над рівнем моря. Це зробило її більш видимою з великої відстані. Пагорб засадили деревами, а на вершині облаштували оглядовий майданчик, звідки відкривається панорама міста. Це місце стало однією із туристичних візитівок Львова.
Високий Замок (фото: www.032.ua)
Високий Замок початок ХХ ст. (фото: photomuseum.lviv.ua)
Вигляд на пагорб і залишки замку у міжвоєнну добу, листівка 1920-х рр. (фото: photo-lviv.in.ua)
Трамвайний маршрут на Високий Замок, 1912 року (фото: Facebook/Ретро-Львів)
Трамвайний маршрут на Високий Замок (фото: з архіву Євгенія Іпатова)
Якою була фортеця на Замковій горі
Історичні джерела стверджують, що перша фортеця виникла на Замковій горі за часів галицько-волинського князя Лева Даниловича. Її назвали Високий замок, бо на березі річки Полтви був Низький Замок. За наказом польського короля Казимира III Високий замок вибудували з каменю.
У 1648 році гору і замок завоювали козаки на чолі із Максимом Кривоносом. Під час штурму Львова шведським військом короля Карла XII замок ніхто не боронив і протягом XVIII століття він перетворився на руїну. А у XIX столітті з його мурів забирали каміння для будівництва кам’яниць та мощення вулиць.
Руїни замку, фото 1906-1916 рр. (фото: photo-lviv.in.ua)
.jpg)
Високий Замок на гравюрі ХVII ст. (фото: Вікіпедія)
Високий Замок, гравюра XVII ст. (фото: Вікіпедія)
