Війна, охопивши Північно-Західне Причорномор’я, завдала згубного удару екології регіону. Особливо інтенсивними викиди забруднювальних речовин відзначалися у 2022 році, коли велися активні бойові морські дії, топили кораблі, обстрілювали острів Зміїний та вишки Бойка.
Насамперед руйнівних ударів військових дій зазнав острів Зміїний і його околиці. До війни він був визнаний одним із найбільш екологічно чистих місць України. На острові було створено заказник загальнодержавного значення, до складу якого входить прилегла 500-метрова акваторія Чорного моря.
Що відбувається на Зміїному сьогодні, зі зрозумілих причин сказати неможливо. Відкрите море, як і більша частина берегової лінії, для досліджень вчених-гідробіологів закриті.
У перший рік повномасштабного вторгнення нафтова плівка, за оцінкою науковців, укривала десятки тисяч квадратних кілометрів морської території.
– Навіть поверхневий розлив дає дуже велике навантаження на екосистему. Бо живі організми мешкають й на самій межі моря і повітря, – зазначає Михайло Сон, завідувач відділу оцінки стану морських екосистем Інституту морської біології НАН України. – Це важлива зона екологічних процесів, яка найбільш вразлива до такого забруднення.
Так постраждало від забруднень унікальне Філофорне поле Зернова – ботанічний заказник загальнодержавного значення. Створено його було, щоб зберегти велику колонію червоної водорості, до якої прив’язані понад 100 видів безхребетних і риб.
Саме в районі заказника затонув російський ракетний крейсер «Москва». А у 2023 році, після підриву Каховської греблі, заповідна територія поцвіла. Як це вплинуло на філофору, поки що невідомо, адже доступу до місця дослідники не мають.
Чому гинуть дельфіни?
З початком війни різко збільшилася кількість загиблих дельфінів.
– Найбільшу кількість потерпілих дельфінів, яких викинуло на берег, було зафіксовано на початку вторгнення: у лютому-жовтні 2022 року, – розповідає Павло Гольдін, провідний науковий співробітник Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України. – Тоді в морі перебувало багато військових кораблів і підводних човнів. У цей період зареєстровано близько 900 мертвих тварин по всьому Чорному морю.
Науковці проводили фото- і відеофіксацію загиблих дельфінів. Збирали зразки їхніх пошкоджених органів. Для з’ясування причини загибелі тварин їх відправили в лабораторії Німеччини та Іспанії. Основним чинником смерті дельфінів виявився ослаблений імунітет, що могло стати наслідком тривалого стресу.
Крім того, вчений виділяє ще кілька версій загибелі тварин. Це можуть бути інфекційні захворювання, втрата місць харчування, збіднення кормової бази, отруєння токсичними речовинами – зокрема, складниками ракетного пального, що потрапляє в море. Крім того, є ймовірність, що причиною смертей стали акустичні або мінно-вибухові травми. Вони впливають на внутрішні органи насамперед на мозок, а також на ехолокацію китоподібних. Тобто на їхню здатність орієнтуватися в просторі та полювати.
У 2023-му і 2024 роках випадків загибелі дельфінів, про які стало відомо вченим, було вдвічі менше за звичайні середньорічні показники.
– Одне з пояснень – слабкі тварини, які могли б загинути в цей період, померли ще у 2022 році, – каже Павло Гольдін. – І, можливо, за усіма діагнозами криється єдиний фактор – вплив воєнних дій.
Війна внесла і позитивні зміни
Прибережна смуга, що стала під час війни закритою зоною, опинилася, за словами Михайла Сона, «в режимі заповідника».
– Загалом, фоновий людський фактор протягом усієї берегової лінії дуже сильно скоротився. Немає рекреації, рибальства, браконьєрства, менше берегової побутової забудови. Тобто, якоюсь мірою – це режим заповідника. Стосується він скелястої дільниці від Фонтанки до Коблева. Там, практично, ніде немає підходу до моря, – зазначає Михайло Сон. – Такий режим тривав увесь 2022 рік. А у 2023-му став «подушкою безпеки» під час подій в Каховці. Зменшив навантаження на біологічні спільноти. Тому вони, ймовірно, легше це пережили. Коли ми вперше змогли зробити підводні зйомки, то побачили, що в Одеській затоці – як у Криму або на Зміїному, дуже різноманітне море. Величезна кількість креветок, крабів. Зокрема мармурових, хоча їх тут років 100 не було.
Наслідки катастрофи у Чорному морі
Підрив Каховської ГЕС став найбільшою катастрофою 2023 року. Тоді ділянкою від Каховки до Одеси інтенсивно прокотився клин прісної води.
– Море зачепило ударом водних мас, які мали іншу солоність і температуру. Вони несли з собою велику кількість сміття, органічні та хімічні забруднювальні речовини. Усе це разом компактно й потужно дійшло до Одеської затоки й здебільшого зачепило невеликі глибини – до 5-10 метрів, – розповідає Михайло Сон. – Забруднення осіли на дно і там частково перейшли у харчові ланцюжки гідробіонтів, частково – залишилися в ґрунтах. Підвищили їх токсичність, погіршили можливість проживання якихось видів. Але це не ті масштаби, які можуть впливати на Чорне море або навіть у межах нашого сектора. Якісь речовини будуть перероблені, увійдуть до складу інших сполук і припинять бути токсичними.
Зараз, за словами вченого, з’являються дедалі нові види забруднень. Через військові дії море все більше засмічується металевим сміттям: снарядами, затонулими суднами. А осколки чорних металів, шматки окалини можуть нести на собі токсиканти. З’явилася нова токсична речовина – 4-нитротолуол, що лишається від вибухівок снарядів. Дуже багато синтетичних забруднювачів від мийних засобів, сільськогосподарської хімії, ліків – фармацевтика постійно розробляє нові препарати.
Про вразливість мідій та їх безпечність
Каховська катастрофа стала причиною загибелі мільйонів мідій. Цей факт, зафіксований гідробіологами, використовується у слідчій справі про екоцид.
– Ці молюски – великі фільтратори. Причому фільтратори сидячі, – зазначає Михайло Сон. – Інші чутливі види – риби, краби, креветки – під час першого шокового удару просто відкочували глибше. Мідія на глибину піти не може й не може припинити фільтрувати, інакше вона не отримує достатнього харчування. До того ж зміна солоності й температури води дуже серйозно впливає на здоров’я мідій, їх метаболізм. А ці молюски дуже важливі для екосистеми Чорного моря. Вони не тільки фільтрують воду, а й є суттєвим ресурсом – як їстівний вид для чорноморського біоценозу. Сьогодні мідії можуть бути забруднені хімічними сполуками. Але, в основному, ті, що в Одесі на ринках – це не Одеська затока, а Сухий лиман. А лимани у нас практично не постраждали. У Тилігульському – закрили вчасно канал, У Григор’ївському – поставили портові плавучі буни на шляху води.
В морі з’явилися нові види пристосуванців
Зникнення будь-якого чорноморського виду вчені не відзначають. Разом з тим, за час війни в Чорному морі з’явилися нові види – вселенці. Із риб, наприклад, – корейський морський окунь. У Сухому лимані, який входить до зернового коридору, обживається новий вид актинії – nematostella.
– Більшість актиній у нас прикріплені, – розповідає Михайло Сон. – Сидять, приміром, на каменях. А ця не має присоски. Замість неї довгий хвостик, яким вона може заякоритися в ґрунт. Цей унікальний вид актинії живе в дуже низькій солоності і на дуже невеликій глибині. Їй знадобилося буквально кілька місяців, щоб з’явитися, поширитися і закріпитися. Плюс маємо три-чотири нові види морських жолудів. Це – рачки, тіло яких вкрите вапняковою черепашкою. Почастішали знахідки інвазивного блакитного краба, кількох нових видів молюсків. Коли погіршуються умови, місцеві організми в стресі, вселенці, які добре пристосовані до цих умов, швидко займають вакантну нішу і закріплюються там.
Зараз, зазначають вчені, стан моря прийшов у норму, практично, за всіма показниками. Але це зовсім не означає, що в Одеській затоці все залишилося так само як до Каховської катастрофи. Щороку органіка, що осіла на дно, з настанням спеки стане додатковим фактором для розвитку різних мікроорганізмів і водоростей. А все, що було винесено з водосховища у дельту Дніпра, щорічно з паводком знову виноситиметься в Одеську затоку. Втім, з часом, море саме очистить себе, вважають фахівці. Якщо, звичайно, людина не перетворить його на звалище токсикантів.
Читайте також:
