Росія протягом кількох років повномасштабної агресії систематично атакує енергетичну інфраструктуру України, намагаючись залишити людей без світла, води й тепла. Повернення електроенергії до домівок покладається на плечі енергетиків — справжніх “воїнів світла”. Вони працюють без вихідних і часто цілодобово, відновлюючи постачання і ризикуючи життям, адже під час ремонтів ворог підступно завдає повторних ударів. Від постійних атак потерпають не лише прифронтові райони. Міста Одеської області — зокрема Арциз, Рені та Ізмаїл — також регулярно стикаються з блекаутами, оскільки підстанції регіону неодноразово зазнавали масованих ударів російських сил. Про загальну ситуацію в енергетиці України УНІАН розповів заступник технічного директора з низьковольтних мереж АТ «Чернігівобленерго» Сергій Переверза.
Пане Сергію, з огляду на посилення атак росії на енергетичні об’єкти цього року, чи можна стверджувати, що галузь переживає зараз найбільш складний період?
Так, і це зовсім не перебільшення. Нині для енергетиків (як на Чернігівщині, так і по всій Україні) надзвичайно важкий час. Війська рф пошкоджують велику кількість об’єктів — як розподільчих, так і ключових генеруючих елементів мережі. Унаслідок цього відбуваються значні відключення електропостачання в періоди аварійно-відновлювальних робіт.
Саме це стає причиною впровадження погодинних графіків відключень, а іноді й екстрених аварійних вимкнень, які ми змушені застосовувати. Масовані обстріли створюють надзвичайно складну ситуацію з розподілом електроенергії по країні.
Складається враження, що удари по енергетиці стали для росіян своєрідною тактикою. Чи є підстави вважати, що ворога інформують про цілі, чи він сам добре орієнтується у розташуванні об’єктів? І чи реально ефективно захистити такі інфраструктурні об’єкти?
Чи хтось дає ворогові інформацію — складно напевне сказати. Я не володію такими даними. Проте потрібно враховувати, що супротивник проводить ретельну розвідку нашої території. Можливо, він отримує частину інформації від місцевих осіб, адже в деяких районах можуть залишатися люди, які симпатизують росії і, так би мовити, “допомагають”. У сукупності ці фактори дають ворожій армії змогу дуже точно вражати енергетичні об’єкти. Що ж до захисту — це надзвичайно складне питання з технічного, фінансового та безпекового погляду, тому про конкретні заходи я зараз говорити не буду.
Маємо випадки, коли об’єкт ушкодили, його відновили, а ворог незабаром атакував повторно. Ворожа тактика іноді полягає в систематичних ударах протягом кількох днів. Є приклади, коли одну підстанцію обстрілювали з певною періодичністю майже цілодобово протягом чотирьох днів, фактично добиваючи її і руйнуючи повністю.
Чув, що на Чернігівщині росіяни атакували бригади енергетиків під час відновлювальних робіт. Робота в таких умовах — надзвичайно небезпечна. Що ж мотивує людей продовжувати працювати?
Лише внутрішня відданість і мотивація. Були випадки, коли ремонтні роботи супроводжувалися обстрілами, і ворог іноді бив повторно саме тоді, коли бригади приступали до відновлення. Це вимагає від людей неймовірної стійкості та самопожертви.
На жаль, трапляються і летальні випадки. У жовтні двоє працівників загинули після завершення робіт на об’єкті. Анатолій Савченко, водій-машиніст крана, загинув на місці, а його колега, водій Руслан Дейнега, помер у лікарні від отриманих поранень — незважаючи на боротьбу лікарів, травми виявилися несумісними з життям.
Це була навмисна атака?
Наших працівників безжально атакували кількома російськими безпілотниками, коли вони вже поверталися на свої виробничі бази. Після першого вибуху, коли колеги кинулися допомагати пораненому, ворог завдав повторного цілеспрямованого удару. Троє людей отримали поранення, двоє загинули. Крім того, коли на місце прибули рятувальники, їх також піддали обстрілу.
Отже ситуація вкрай складна: ворог не лише повторно бомбардує об’єкти, а й відстежує бригади, які проводять ремонтні роботи. Через такі агресивні дії терміни виконання аварійно-відновлювальних робіт іноді значно затягуються.
Чи виконуються відновлювальні роботи в прикордонних населених пунктах, які дуже близько до кордону з рф? Чи вже є на Чернігівщині території, куди енергетики більше не виїжджають?
На жаль, на Чернігівщині уже є так звані “сірі зони” — це населені пункти, де через небезпеку електропостачання не відновлюється. Там залишається лише невелика кількість людей. Водночас існує багато прикордонних громад, де обстріли тривають, але люди ще живуть і ми продовжуємо виконувати роботи.
Рік тому більшість ушкоджень через бойові дії припадала саме на смугу 10–15 км уздовж кордону з РФ. Проте зараз аналогічні удари почалися й по всій області, і роботи ведуться в різних куточках регіону.
Чи має АТ “Чернігівобленерго” достатньо працівників? Чи підготовлені бригади до роботи в надзвичайних умовах? Чи надається їм психологічна підтримка?
У компанії є свій психолог, і якщо комусь потрібна допомога — її надають. Персонал проходить курси з домедичної допомоги під час навчань, а також регулярні тренінги за участі сторонніх організацій. Ця робота ведеться постійно.
Наразі персоналу вистачає, але бригади працюють по три-чотири місяці без вихідних, інколи цілодобово, щоб відновити послуги з розподілу електроенергії. Через це енергетики по праву є героями цієї війни.
Ремонтні роботи потребують не лише кадрів, а й обладнання. Чи вистачає техніки та матеріалів? Чи допомагають у цьому міжнародні партнери?
Міжнародні партнери надають значну підтримку: гуманітарну допомогу, різне обладнання, яке полегшує роботу. Більшість такої допомоги надходить через Фонд підтримки енергетиків України. Без цієї підтримки було б значно складніше, адже після обстрілів потрібні як дорожне технічні пристрої, так і витратні матеріали. Деяке обладнання вимагає тривалого часу на виготовлення, тому міжнародна допомога дуже важлива.
Ми вдячні всім партнерам за допомогу та підтримку.
Відновлення пошкоджених об’єктів не завжди відбувається швидко. Від яких чинників це залежить?
Швидкість відновлення визначається, перш за все, характером і масштабом пошкоджень, а також тим, яке саме обладнання постраждало. Але ключовим є безпекова ситуація: ми не військові, а цивільні працівники, які виконують свою повсякденну роботу.
Часто доводиться працювати навіть під час повітряних тривог. Коли “шахеди” літають у радіусі 10–15 км від об’єкта, працівники обленерго, ризикуючи життям, продовжують відновлення.
На початку грудня через масштабну аварію було знеструмлено до 90% Чернігівської області. Чи зберігається загроза блекауту в регіоні? Як убезпечити себе під час можливого тривалого відключення електроенергії?
Пошкодження об’єктів генерації та розподільчих мереж справді призводять до тривалих перерв в електропостачанні. Уникнути цього повністю неможливо: війна триває і ворог діє підступно. Де буде наступний удар і яких масштабів — невідомо. Тому маємо відповідати на численні невизначені питання, від яких залежить ситуація в енергетиці Чернігівщини та всієї України.
Щодо графіків відключень: основною причиною нестачі електроенергії є дефіцит у мережах чи радше технічні ушкодження?
Це взаємопов’язано. Системні удари по об’єктах генерації зменшують виробництво електроенергії, а пошкодження розподільних мереж унеможливлюють передачу наявної електроенергії до кінцевих споживачів. У підсумку — низка факторів не дозволяє доставити необхідний обсяг електроенергії від точки А (генерація) до точки Б (споживач). Тому маємо складну ситуацію з відключеннями і суворі графіки, через що багато абонентів опиняються знеструмленими.
У соцмережах часто лунають нарікання на нібито несправедливі відключення. Чи реагуєте ви на скарги? Чи звертаються до вас безпосередньо?
Скарг надходить дуже багато. Багато людей незадоволені, пишуть, що “в сусіда світло є, а в мене — немає”, або підозрюють, що в сусідньому будинку живе хтось з привілеями. Але персонал нашої компанії живе в таких же будинках, як і інші люди, і ніхто з працівників не має окремих привілеїв щодо постачання. Іноді комусь просто більше пощастило — їхній будинок підживлений від тієї ж підстанції, що й об’єкти критичної інфраструктури (лікарні, водонасоси, каналізаційні станції).
Особливо актуальне питання теплопунктів: теоретично можна було б розширити зони відключень, врахувавши це, але тоді ми ризикуємо залишити без живлення теплопункти і припинити теплопостачання. Тож треба розуміти взаємозв’язок цих процесів і підходити до рішень обережно: готуватися до тривалих відключень і мати альтернативні джерела енергії.
Ви згадали про альтернативні джерела. Чи розвивається в Чернігівській області розподілена генерація — сонячні панелі, біогазові установки? Чи це переважно приватні ініціативи?
Багато домогосподарств встановлюють сонячні панелі, щоб забезпечити автономність своїх помешкань. Про інші заходи я наразі не можу детально говорити, аби не завдати шкоди.
Як правильно користуватися електроприладами під час тривалих відключень? Чи можна лишати техніку увімкненою в розетку — адже коли відновлюють живлення, одночасне вмикання створює перевантаження мережі?
Так і відбувається. Є побутова техніка, яка має працювати постійно, наприклад холодильники, але інші нагрівальні прилади зараз не потрібні і краще їх вимикати. Якщо багато приладів одночасно вмикаються при поверненні світла, це створює значне навантаження на мережу і може навіть подовжити тривалість відключення. Несумлінне ставлення споживачів теж впливає на графіки відключень.
Також слід приділити увагу можливим коливанням напруги: через обстріли вона може виходити за межі норми, тому варто встановити стабілізатори і пристрої захисту. Не залишайте обігрівачі чи бойлери увімкненими в розетках під час відключень, щоб уникнути стрибків і пошкоджень техніки.
Чи можна прогнозувати, що графіки відключень скоротяться і електроенергії стане більше?
Прогнози робити важко: відновлення після останніх пошкоджень потребує значного часу. Тенденція останніх атак показує збільшення їхньої частоти і масштабів ушкоджень, тож швидкого поліпшення навряд чи слід очікувати.
Що має статися, щоб повернутися до життя без відключень?
Все просто: має відновитися баланс — коли кількість виробленої електроенергії дорівнюватиме або перевищуватиме споживання. Коли ми знову зможемо виробляти й розподіляти необхідні обсяги електроенергії, графіки відключень скасують.
Чи можна сподіватися, що в новорічну ніч у домівках українців буде світло?
Я дуже хочу вірити в найкращий розвиток подій і сподіваюся, що в кожній оселі на Новий рік буде світло — і не лише в новорічну ніч.
Створено за матеріалами: bessarabiainform.com
