У пресцентрі УНІАН відбулася спеціалізована дискусія, присвячена темі: “Санкційні поступки для Росії: наслідки для України, Європи та переговорного процесу”. Експерти дійшли висновку, що послаблення санкцій зі сторони адміністрації Трампа лише підштовхує Росію до подальшої ескалації конфлікту. Україна ж не має права припиняти удари по нафтопереробних об’єктах агресора, адже це є один із ключових шляхів до завершення війни.
Часткове пом’якшення санкцій США щодо російського енергетичного сектору загострює суперечності у переговорному процесі та може гарантувати Москві фінансові надходження від експорту енергоносіїв. Президент Володимир Зеленський чітко наголосив на ризиках додаткового фінансування російської агресії.
Європейські партнери заявили про підтримку України та Зеленського, особливо на тлі розбіжностей із адміністрацією Дональда Трампа.
“Спочатку Трамп організував так зване ‘дизель-шоу’, але згодом відмовився від нього через сильний тиск у Конгресі. Всі зрозуміли, що це більше про бізнес інтереси сім’ї Трампа. США експортують близько 6 мільйонів тонн дизелю щомісяця, тому російські обсяги для них не мають суттєвого значення. Це поле маскує більш складну угоду між США та Росією, в якій фігурують активи компанії ‘Лукойл’, які Трамп нібито хоче отримати”, – пояснює директор енергетичних і інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Він акцентує, що для агресора надзвичайно важливо наразі зберегти свої нафтопереробні потужності, адже без них вести війну буде неможливо.
“Російська нафтопереробка перебуває на межі колапсу. Наразі її потужності виробляють 3,4-3,5 млн тонн дизельного палива. Критичною позначкою є рівень у 2,5 млн тонн переробки. Якщо удари продовжаться, то максимум за три місяці нафтопереробка в Росії зупиниться. Без дизельного палива країна не зможе функціонувати – воно необхідне майже в усіх сферах. І вже в листопаді Росія переходить з літнього на зимове дизпаливо, де ситуація ще гірша. Росія трактувала крок Трампа як сигнал для України зупинити удари, натомість сама вона не збиралася цього робити. Президент Зеленський правильно вчинив, почекавши три доби, щоб показати всьому світу, хто насправді прагне миру”, – додає Омельченко.
Ініціатива Трампа 11 жовтня щодо енергетичного перемир’я передбачала взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі в Україні і Росії. Зеленський підтвердив готовність припинити атаки на російські нафтопереробні об’єкти, якщо Росія зробить те саме. Проте російські обстріли насправді не припинялись.
Енергетична ініціатива Трампа має не лише зовнішньополітичні, а й внутрішньоекономічні мотиви. На фоні зростання цін на паливо та наближення проміжних виборів у США адміністрація прагне збільшити пропозицію енергоносіїв на світовому ринку.
“Трампу перед проміжними виборами в листопаді потрібно було показати результати. Його заява про енергетичне перемир’я була скоріше декларацією для внутрішньої аудиторії. Зеленського Трамп не почув”, – зазначає докторка філософії, спеціалістка з зовнішньої та внутрішньої політики Людмила Покровщук.
Вона наголошує, що Трамп почав зближуватися з агресором ще понад півроку тому.
“У березні Сполучені Штати вперше пом’якшили частину санкцій щодо Росії, які стосувалися сирої нафти. Індія придбала її на 40 мільярдів доларів, а потім переробляла у дизельне паливо, яке продавали в США та ЄС. Зеленський обговорював із європейськими партнерами, що такий підхід недопустимий. Вся ця ситуація пов’язана з енергетичною світовою кризою, викликаною війною Трампа на Близькому Сході. Санкції мають стримувати агресора і змушувати його до миру. Втім, штучно створена енергетична криза змусила багато держав послабити обмеження,” – пояснює Покровщук.
Зараз Зеленський посилює дипломатичні переговори з керівництвом Єврокомісії, НАТО, Канади, Фінляндії та інших партнерів. Він прагне виокремити спільну позицію, захистити енергетичну систему України та зміцнити оборонні можливості.
Засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко розповідає про особливості чинного президента США.
“Трамп разом із Маском підривали американські інститути й системи, відмовившись від політики ‘м’якої сили’, на якій базувалася американська політика десятиліттями. Коли Трамп встає з іншої ноги, у нього немає логіки – його заяви суперечать одна одній. Наприклад, коли Україна припинила удари по НПЗ, він все одно звинуватив обидві сторони у порушенні перемир’я. Його поведінка не імпонує американським виборцям. Процедура імпічменту непроста і тривала, тож не факт, що її проведуть. Водночас більшість українців (69,1%) підтримують посилення ударів по російських НПЗ. Тому Зеленський діє відповідно до очікувань свого народу,” – констатує Єременко.
Володимир Омельченко додає, що Трамп раніше займався нерухомістю, а тепер розглядає Україну як актив для продажу.
“З початку своєї другої каденції Трамп бачив Україну як нерухомість, яку можна вигідно злити Росії разом із народом. Проте Україна чинить опір. Україна не повинна підкорятися Трампу, тому ми поновили удари по НПЗ,” – підкреслює Омельченко.
“Трамп прагнув перекласти викликану ним енергетичну кризу, спричинену війною проти Ірану, на плечі України. Європа ж протистоїть не лише Путіну, а й Трампу, який вважає європейців своїми конкурентами. Саме тому Європа міцно стоїть на боці України. Попри певні болючі нюанси з розвідданими США, Франція вже заявила, що здатна замінити дві третини цих даних. В цілому послаблення санкцій та недостатня підтримка України може не лише затягнути війну, а й призвести до її розширення на інші регіони та континенти,” – резюмує кандидат політичних наук, професор Київського авіаційного інституту та президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко.
Раніше повідомлялось: На Донеччині загинув прикордонник з Ізмаїльщини.
