Зокрема, 9 травня між двома чиновниками відбулася зустріч. Під час переговорів Фіцо сказав російському диктатору, що Словаччина готова використати в ЄС право вето на заборону поставок російських енергоресурсів.
“Якщо потрібно, щоб (із забороною на постачання до країн ЄС енергоресурсів із Росії – ред.) погодилися всі 27 держав-членів, то ми використаємо право вето на заборону імпорту всіх видів енергоресурсів”, – сказав він.
Що не так
Незважаючи на заяву Фіцо про “право вето” на заборону імпорту російських енергоресурсів, можливість блокування подібних рішень залежить від їхнього юридичного формату. Якщо йдеться про санкції ЄС – включно з ембарго на нафту, газ або вугілля – то такі заходи ухвалюють у рамках спільної зовнішньої та оборонної політики (CFSP), вони потребують одностайності всіх 27 країн-членів. У цьому випадку Словаччина, як і будь-яка інша країна, дійсно може заблокувати рішення.
Однак якщо обмеження пропонується як захід внутрішнього регулювання ЄС, наприклад на рівні енергетичного ринку, то рішення може бути ухвалене за процедурою кваліфікованої більшості. Це мінімум 55% країн (щонайменше 15 із 27), які представляють щонайменше 65% населення ЄС. У такому разі вето однієї країни, включно зі Словаччиною, не матиме сили.
