Захід об’єднав військових і цивільних, які вже четвертий рік живуть у реаліях повномасштабної війни. У центрі обговорення була людина — її психіка, реакції, рішення та відповідальність. Серед лекторів виступили ветеран російсько-української війни, автор курсу й книги «Броньований розум» Костянтин Valdе Ульянов та військовослужбовець ЗСУ Вʼячеслав Раєвський.
Форум-тренінг замість академічної лекції
Організатори відразу окреслили формат: це не традиційна лекція «з кафедри» й не формальний виступ заради галочки. Подія була побудована як форум-тренінг — живий діалог, де теорія слугує практиці. Завдання учасників — отримати інструменти, які працюють і в бойових умовах, і в мирному житті, допомагають зберегти продуктивність, ухвалювати зважені рішення та відновлювати нормальне функціонування після екстремальних подій.
Тому спікери одразу запросили аудиторію до обміну думками та питаннями. Без «готових» відповідей наперед і без табу на складні теми. Як підкреслювали ведучі, лише розуміючи психологічні й правові механізми, людина може повернути контроль над ситуацією.
Коли грюкнули двері — зал затих
У мирному житті гучний звук — це просто шум. Але в кімнаті, де були військові й цивільні, які четвертий рік живуть у стані війни, він сприймається по-іншому.
Під час обговорення бойового стресу один із організаторів різко зачинив двері. Реакція була миттєвою: кілька людей здригнулися, хтось напружив плечі, інші інстинктивно озирнулися. Все це трапилося ще до того, як мозок встиг пояснити — реальної небезпеки немає.
Лектор пояснив, що це типовий механізм переляку — базова автоматична реакція нервової системи, яку в книзі «Броньований розум. Бойовий стрес та психологія екстремальних ситуацій» виокремлюють як ключовий елемент бойового й хронічного стресу. Це вроджений захисний імпульс на раптовий звук чи рух, що виникає швидше за свідомість і не підкоряється волі.
У людей, які довго живуть у зоні небезпеки — військових або цивільних під час війни — така реакція загострюється. Психіка не «ламаться», а підлаштовується під середовище, де загроза може з’явитися миттєво. Тому здригання від різкого звуку — не ознака слабкості, а наслідок життя в режимі виживання.
Цей короткий епізод служив наочним стартом розмови про стресостійкість: мова йде не про абстрактні концепції, а про реальні тілесні реакції, знайомі сьогодні багатьом українцям.
«Броньований розум»: факти замість міфів
Про це говорив Костянтин Valdе Ульянов — ветеран, інструктор та автор курсу і книги «Броньований розум». Він підкреслив: говорити про підвищення стресостійкості без розуміння природи стресу й його механізмів — марно.
Лектор принципово відкидає «швидкі рецепти» — містичні техніки чи універсальні поради від стресу. Його методика базується на роз’ясненні механізмів. За його аналогією зі зброєю: якщо солдат знає, як працює автомат, він не лише краще ним користується, а й розуміє, як діяти у випадку несправності. Так само й із психікою — знання дає змогу діяти конструктивно навіть у критичній ситуації.
За словами лектора, численні дослідження підтверджують: чим глибше людина розуміє, з чим може зіткнутися в екстремальних умовах і які наслідки це може мати, тим легше їй:
- переживати критичні ситуації без паніки;
- показувати максимально ефективну реакцію;
- виходити з події з мінімальними психологічними втратами;
- повертатися до умовно «звичного» життя.
Окремо лектор відзначив загальну втому, яку нині відчувають і військові, і цивільні. На початку масштабного вторгнення багато хто підтримував емоційний підйом, але з часом ресурси виснажуються. Неможливо бути героєм 24/7, але можна й потрібно діяти професійно. Для цього потрібна системна підготовка — і, за його словами, в Україні з цим досі є проблеми.
Від героя до професіонала
Костянтин Valdе Ульянов наголосив, що корінь проблеми не в мотивації чи «брак духу», а в відсутності системності. Психологічна підготовка часто зводиться до декларацій або формальних заходів, тоді як реальність конфлікту вимагає науково обґрунтованого, глибокого підходу як на рівні окремої людини, так і на рівні підрозділу.
Книга «Броньований розум. Бойовий стрес та психологія екстремальних ситуацій», презентована під час заходу, — спроба упорядкувати цей досвід. Матеріал лектора відтворюється понад 15 років — ще до початку повномасштабної війни. Зі збільшенням масштабів бойових дій контекст змінився, але потреба в таких знаннях лише зросла.
«Сьогодні учасники тренінгу обговорювали інформаційні операції Росії, правила ведення війни та міжнародне гуманітарне право. Українська армія — це професіонали, і в підготовці ми маємо орієнтуватися на стандарти, а не на ворога. Ми не можемо копіювати їхні підходи, бо для них немає меж і правил», — каже один із учасників Денис Жарков.
Тема стресостійкості сьогодні важлива для військових, цивільних та ветеранів — для всього суспільства. Усі питання, що стосуються бойового стресу та впливу війни на психіку, мають стати пріоритетом. Суспільство має постійно навчатися і здобувати нові навички.
Правила війни як запобіжний механізм після перемоги
Другий блок форуму був присвячений міжнародному гуманітарному праву. Про «правила війни» розповідав військовослужбовець Збройних сил України Вʼячеслав Раєвський.
Він звернув увагу, що тему гуманітарного права часто коментують емоційно й поверхово. Люди говорять про неї, не розуміючи суті, або намагаються виправдати порушення діями супротивника. Такий підхід є помилковим і небезпечним, підкреслив лектор.
За його словами, після завершення бойових дій зростає кількість судових розглядів щодо порушень правил ведення війни. Тому говорити про гуманітарне право потрібно вже зараз — аби мінімізувати ризики для українських військових і цивільних у майбутньому.
Міжнародне гуманітарне право — це не формальність і не обмеження, а інструмент захисту. Йдеться про відповідальність за дії — перед законом, державою й власною совістю. Операція «він так зробив, бо ворог порушує правила» не може бути виправданням.
«Ми розуміємо, що з 2014 року в країні триває повноцінна війна, і сьогоднішній захід — надзвичайно важливий і корисний для всіх», — зазначив один із організаторів Олексій Земляний.
Навички стресостійкості потрібні всім, тож їх варто тренувати постійно.
Питань було більше, ніж часу
Формат відкритого діалогу повністю виправдав себе. Обох лекторів довго не хотіли відпускати: після основних блоків учасники поставили десятки питань — про бойовий стрес, психологічну втому, лідерство, межі дозволеного під час війни, правила гуманітарного права та адаптацію після фронту.
Цей інтерес свідчить: суспільство гостро потребує глибокої, чесної й цілісної інформації. Форум-тренінг, організований громадською організацією «Захист держави», став не просто подією, а майданчиком для розмови про людину під час війни — із її реакціями, страхами, вибором і відповідальністю. Знання стають ще одним рівнем захисту, який діє і тепер, і після перемоги.
Читайте також:
- Одеса прислухається до ветеранів: реабілітація, спорт, працевлаштування — що каже спільнота
- «Кібервійна триває кожного дня»: як захистити себе і державу в епоху цифрових атак
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
