Основні аспекти:
- Одеський бар «Гамбринус»: місце з історією та легендами;
- Чому «Гамбринус» здобув широке визнання;
- Сучасний вигляд легендарного одеського бару;
- Меню, яке захоплює: що чекає відвідувачів у барі «Гамбринус»;
- Загальні враження від закладу та страв.
Історичне місце та легенди
Легко підрахувати офіційний вік бару – на вході вказано 1883 рік. Отже, «Гамбринус» відзначає своє 142-річчя. Проте місцеві краєзнавці знайшли згадки про «Гамбринус» в пресі вже з 1867 року, хоча йдеться про інший заклад. Саме тоді розпочалася реформа продажу алкоголю і масове відкриття пивних залів, відомих як «біргалле». Деякі з них закрили, інші переїхали, проте назва «Гамбринус» залишалася дуже популярною. Сьогодні в європейських містах також можна зустріти бари з цією назвою.
Про легендарну закусочну «На семи вітрах» ви можете прочитати в нашому попередньому огляді.
Перший одеський «Гамбринус» знаходився в будинку, що нині відомий як «колишній ресторан Київ» або банк. До 1870 року відомості про заклад зникли. Через десять років «Гамбринус» знову з’явився на Преображенській, на розі Дерибасівської – це дата, яку вважають початком сучасної історії закладу. Тоді він функціонував у підвальному приміщенні до кінця 1940-х років, і про нього писали Купрін, Паустовський, Олександр Розенбойм.
У 1962 році «Гамбринус» переїхав на нову локацію – на розі провулка Віце-адмірала Жукова (тепер Івана Луценка) та Дерибасівської. З цього моменту почалась нова етап історії закладу.
Нещодавно ми обговорювали особистість Івана Луценка та причини, чому провулок отримав його ім’я
Чому ж «Гамбринус» став таким впізнаваним? Місцеві жителі згадують, що тільки тут та в декількох інших одеських барах продавали чеське пиво, а вхід завжди був за чергою – до тих пір, поки не звільнялося місце. Говорять, що пиво часто розводили водою більше, ніж у інших закладах, а закуски варіювалися від бутербродів з червоною ікрою до оселедця на хлібі. Але всі погоджуються, що атмосфера в «Гамбринусі» завжди була особливою, незалежно від часу, і тут завжди звучала жива музика.
Допомогти дізнатися більше про «Гамбринус» може відео, яке підготував мій колега Олександр Одельнов:
Пивний бар з приголомшливим видом та музейними експонатами
Щоб відчути «Гамбринус» сьогодні, я відвідала його в будній день. Літом тут, майже на Дерибасівській, відкрилася літня тераса. Її прикрасили банерами і фонариками, встановили зручні столи під парасольками, так що зараз ви можете насолоджуватися пивом з чудовим видом на Горсад.
У спекотну погоду можна спуститися в прохолодний зал. Під час тривог сюди часто заходять туристи та місцеві.
Всередині «Гамбрінус» виглядає як музей пива: стіни прикрашені старими фотографіями та артефактами, а також працює сувенірна крамниця, де ви можете придбати магніти та пивні кухлі. Сувенірна продукція від «Гамбрінуса» була популярною ще з радянських часів. Про колишні часи нагадують столи-бочки.
Також усередині розташована міні-скульптура солдата Швейка. Її встановили у 2016 році спершу перед входом до бару. Ініціатором був друг міста, представник чеського товариства Ярослава Гашека – Каміл Гайнц. Проте згодом скульптуру перенесли в зал через те, що багато бажають забрати її додому як сувенір.
Рекламні оголошення біля входу повідомляють, що ввечері тут звучить жива музика: з понеділка по середу на сцені – акустичний дует, а з четверга по неділю – гурт «Контрабанда».
Меню, яке цікаво читати: «Галя молода» і «Пляжна Фіфа»
Меню закладу досить різноманітне. Це вже не просте пивне місце з закусками, а місце, де можна повністю пообідати чи влаштувати справжнє банкетне свято. Відповідно, ціни тут – не як у звичайному забігайлівці, а відповідно до класного ресторану з відповідним рівнем сервісу, комфортом і якістю.
Основна цікавинка меню – назви страв. Кожна з них унікальна, і ви не знайдете таких більше в Одесі. Зможете вгадати, що таке «Галя молода» чи чим потішать «У тьоті Соні», а також які інгредієнти у салаті «Пляжна Фіфа»? Добре, що меню містить детальний опис.
Витяги з меню:
- Фонтанські теплички – салат з асорті томатів – 240 грн;
- Король у святковому – віденський шніцель із картоплею фрі – 320 грн;
- Кільця і браслети – смажені цибульні кільця – 175 грн;
- Єврейський побут – смажений сир Камамбер – 295 грн;
- Інтеррибочки – асорті копченої риби – 490 грн;
- У тьоті Соні – бульйон з домашньою курочкою – 220 грн;
- Комунальна квартира – асорті грильованих сосисок з чипсами та соусом – 695 грн;
- Одеська шпана – смажені карасі в сметані – 300 грн;
- Бички звичайні й надзвичайні – 480 грн (250 г).
Також вам може бути цікаво: Паб у серці загадкової Одеси: як ірландські традиції прижилися в старому Пасажі
Безумовно, у цьому закладі не можна обійтися без згадки про пиво та алкоголь. Тут ви знайдете не тільки пиво, а й багато інших алкогольних напоїв, зокрема локальних брендів. Проте ми зосередимося на фірмовому пиві «Гамбрінус», яке можна замовити не лише у бокалах, а й на розлив (160 грн за літр). Є ще цікавий формат – метр пива. Це вісім пивних бокалів в оригінальній подачі на метровому підносі. Придбати його вигідніше, ніж замовляти окремо. Існують «домашні» настоянки з різними смаками: лимон, смородина, хрінівка тощо (65 грн за 50 мл). Також доступний фірмовий коктейль на основі пива «Гамбрінус», один з його інгредієнтів – темне пиво, темний ром і гренадін (440 грн).
Смакові враження
Останній раз я відвідувала «Гамбрінус» восени 2022 року. Тоді волонтери, які вперше відвідали Одесу, захотіли побувати в цьому закладі. Важко згадати, що змінилося з того часу, тому я вирішила спробувати найпопулярніші одеські закуски: салат «Моня, шухер!» (220 грн) та «Тюльчині биточки» (240 грн) під невеликий бокал напівтемного пива (60 грн).
Мене попередили, що биточки готуватимуться двадцять хвилин, тож я з бокалом пива спостерігала за життям Дерибасівської. За цей час помітила, що до «Гамбрінуса» приходять не лише туристи, а й місцеві жителі – на келих-два пива після роботи.
Як і обіцяли, через п’ятнадцять хвилин принесли страви. Салат «Моня, шухер!» приємно здивував! Це були нарізані літні, стиглі помідори із синьою цибулею та червоним перцем, заправлені ароматною олією. Згадайте, як ви зазвичай їсте такий салат? Я, наприклад, чекаю, поки помідори й цибуля пустять сік, щоб заправляти шматочками хліба. Але тут вирішили додати підсушені кубики хліба, що вбирають сік, створюючи чудовий смак. Це, безумовно, найсмачніша частина салату. Саме за це я можу з упевненістю рекомендувати «Гамбрінус»!
Биточки із тюльки подають з соусом тартар, п’ять штук у порції. Вони великі та дуже ситні – такі, як я люблю готувати вдома.
На жаль, фірмове пиво не сподобалося: воно було водянистим, і не вистачало смаку.
Загальне враження
«Гамбрінус» безсумнівно заслуговує на увагу – це туристична атракція, яку варто відвідати з гостями міста. Тут можна зробити яскраві фотографії й познайомитися з одеською кухнею та фольклором, якщо це вам цікаво. Літній майданчик розташований зручніше, звідти можна спостерігати за життям Дерибасівської. Однак, на жаль, поруч із майданчиком припарковані автомобілі, що робить атмосферу менш комфортною через вихлопні гази.
Загальний рахунок за перекус склав 520 гривень. Як ви вважаєте, це багато чи мало для туриста?..
