Хліб всупереч війні: аграрії Одеської області не здаються і збирають врожай

Хліб всупереч війні: аграрії Одеської області не здаються і збирають врожай

Сіють й жнивують попри війну

Майже мільйон гектарів потрібно зібрати хліборобам області.

Найбільші площі під ранні зернові та зернобобові відвели господарства наступних районів:

  • Білгород-Дністровського — 180,1 тисячі гектарів;
  • Подільського — 155,9 тисячі гектарів;
  • Болградського — 144,4 тисячі гектарів;
  • Березівського районів — 124,8 тисячі гектарів.

Окрім того, 135,3 тисячі гектарів засіяно озимим та ярим ріпаком.

Планується, що у засіки, як і торік, буде засипано не менше чотирьох мільйонів тонн зернових при середній врожайності 34-35 центнерів з гектара ріллі.

Це попередній прогноз, бо фактичний результат залежить від погоди.

Попри війну та проблеми з реалізацією вирощеного, землероби з великою відповідальність дбають про продовольчу безпеку України та світу: сіють та жнивують.

Щоправда, 2024-го рентабельність олійних культур буде вищою, ніж прогнозувалося раніше, однак виробництво зернових і надалі буде збитковим.

На жнивному полі спекотно

Григорій Тулба

Григорій Тулба

Традиційно комбайнери розпочинали косовицю сільгоспкультур у порядку їх визрівання: ячмінь — ріпак — горох.

Та цьогоріч усе дозріло майже одночасно, а у декого з фермерів ще й пшениця підоспіла. Керівник фермерського господарства «Еліт» Любашівської громади Григорій Тулба вже завершив косовицю гороху. Розповів, що віддає перевагу озимим сортам, тому й врожай потішив — 27 центнерів з гектара. Адже ця культура холоду не боїться – насіння починає проростати вже при температурі +1°С. А з посівних площ ріпаку до жнив «дожили» лише 60 відсотків. Причина — осіннє бездощів’я.

— Через стрімкі зміни клімату, під впливом яких вегетація посівів зернобобових прискорилася, ми розпочали жнива аномально рано. Сподіваюсь, буде успішно реалізовано горох, який значно зріс у ціні через зняття Індією мита на імпорт, — розповів досвідчений аграрій. — Також жнивуємо пшеницю. Сподіваюсь, зберемо не менше ніж торік, а ціна на збіжжя утримуватиметься на рівні вісім тисяч гривень за тонну.

Аномальні погодні умови змушують переглянути структури посівів та введення у сівозміну нових сортів культур, адаптованих до сучасних кліматичних умов. Також  плануємо відмовитись від традиційного обробітку ґрунту та повністю застосовувати технології ноу-тіл (нульовий обробіток), що значно зменшить економічні та погодні ризики виробництва сільгосппродукції. Вже додатково придбали необхідні посівні агрегати.

Віктор СтоцькийВіктор Стоцький

Віктор Стоцький

У товаристві «Агро-Ритм» (керівник Віктор Стоцький), що господарює на землях Любашівської та Зеленогірської громад, під зернові відведено дві з половиною тисячі гектарів. У господарстві ниви засівають високопродуктивними сортами зернових, адаптованих до кліматичних умов. Тож на окремих площах намолоти ячменю сягають 55-80 центнерів з гектара, а пшениці — 45-75.

— Торік ячмінні сорти «Луран», «Валькірія» та «Снігова королева» у середньому вродили по 70 центнерів. Очікуємо, що і нинішній рік виявиться ячмінним, — розповів комерційний директор Вадим Стоцький. — Нарівні з аграрними клопотами, власним коштом вкотре виконали ямковий ремонт стратегічної 12-кілометрової автотраси Зеленогірське — Любашівка, по якій фурами доставляється вирощене збіжжя у порти.

Активно жнивують у господарстві «Гранат» Зеленогірської громади.

Антолій Артеменко (праворуч) з Василем ПатриканомАнтолій Артеменко (праворуч) з Василем Патриканом

Антолій Артеменко (праворуч) з Василем Патриканом

— Сучасна техніка дозволяє максимально скоротити використання кількості пального, ремонтів та закупівлі запчастин, досягти якісного обробітку і косовиці пшеничних, ячмінних, кукурудзяних, соняшникових полів, — зазначив керівник господарства Анатолій Артеменко. — Проте в нинішніх економічних умовах нелегко втримуватись на рівні рентабельності, тим більше, що ціна на вирощене не дуже й тішить.

Останніми роками пшениця майже неприбуткова. Закупівельна ціна на зерно повинна бути такою, аби врятувати сільгоспвиробників від кризи. Через зрозумілі причини спостерігається й кадровий «голод».

Новація, запроваджена на наших ланах, – вирощування рису на крапельному зрошенні. Цей метод дозволяє ефективно використовувати воду, що економічно вигідно та екологічно безпечно. Також запроваджуємо крапельне та дощове зрошення в агровиробництво кукурудзи та городини.

Загалом хлібороби міцно тримають аграрний, а ще волонтерський фронт і спільними зусиллями наближають довгоочікувану Перемогу.



Джерело