Ключові моменти:
- Історики переконані: в Одесі варто встановлювати пам’ятники українським державним і культурним постатям.
- Йдеться передусім про діячів, пов’язаних із південним регіоном України та безпосередньо з Одесою.
- Деколонізація міста означає не лише демонтаж символів імперського минулого, а й увічнення власних героїв.
Які пам’ятники пропонують встановити в Одесі
У заяві Першого міжрегіонального територіального відділу Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті зазначено, що тривалий час Одеса розвивалася в колоніальних координатах. Пам’ятники в місті традиційно встановлювали тим, хто демонстрував лояльність імперським столицям — спочатку російській, потім радянській, унаслідок чого постаті, пов’язані з українською культурою та державністю, залишалися на периферії уваги.
За оцінкою істориків, процес деколонізації Одеси має передбачати першочергове вшанування власних видатних персоналій. Серед запропонованих кандидатур називають:
Юрій Липа — мислитель і лікар, ідеолог української державності XX століття, автор концепції Чорноморської доктрини. Липа розглядав Одесу як важливий осередок українського півдня.
У публікації зауважують, що пам’ятник Липі в Одесі символізував би повернення місту ролі українського геополітичного центру, а не позицію «порту імперії».
Окремо пропонують вшанувати Євгена Чикаленка — мецената й громадського діяча, який фінансово підтримував українську пресу, освіту та культуру.
Ще одна постать — Микола Аркас, історик і композитор, автор широко відомої «Історії України-Руси». Він жив і працював в Одесі, сприяючи розвитку української культурної присутності в місті.
Історики наголошують: Аркас — переконливий приклад того, що Одеса була й залишається українським культурним центром.
Серед названих імен також Святослав Караванський — мовознавець і дисидент, який відстоював українську мову та зазнав репресій за свою позицію.
Серед військових діячів у списку фігурує Михайло Омелянович‑Павленко — головнокомандувач армії УНР, пов’язаний із боротьбою за південні регіони України. Увічнення його пам’яті може стати альтернативою міфам про «російську військову Одесу».
Також згадують Володимира Жаботинського — уродженця Одеси, відомого громадського та політичного діяча, який уособлює багатонаціональну, але незалежну від імперських впливів ідентичність міста.
Ще одна пропозиція — встановити пам’ятник Павлу Скоропадському, гетьману Української Держави 1918 року, який розглядав південні землі як важливу складову української державності.
Автори ініціативи підкреслюють, що Одеса не потребує «нейтральних» назв або символів. Місто має відкрито відтворювати й говорити про свою українську історію та вшановувати тих, хто її творив.
Нагадаємо, в Одесі відбувся відкритий всеукраїнський архітектурний конкурс на найкращий проект пам’ятника Лесі Українці з облаштуванням прилеглої території. Моделі всіх конкурсних робіт наразі експонуються в Одеській обласній бібліотеці імені Михайла Грушевського. Подивитися всі 12 варіантів, включно з обраним переможцем, можна у фоторепортажі.
На тему: Одеські пам’ятники Пушкіну та Воронцову включили до нового списку «на демонтаж»
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
