Індійські нафтопереробні заводи не збираються припиняти закупівлі російської нафти, навіть з урахуванням відновлення торговельних переговорів між Індією та США.
Такі закупівлі продовжаться в листопаді та грудні, проте їхні обсяги, ймовірно, будуть меншими, ніж максимальні показники, які фіксувалися в останні роки, повідомляють інформовані джерела.
У серпні Дональд Трамп ввів 50-відсотковий тариф на імпорт російської нафти до Індії. Він звинуватив індійський бізнес у надмірному заробітку та навіть згадав про “війну з Моді”. Цей крок лише на короткий час зменшив обсяги закупівель.
Зниження поставок і удари дронів
Обсяги постачань російської нафти до Індії скоротилися до 1 мільйона барелів на добу до середини вересня. Це найнижчий рівень за майже два роки. Таке падіння сталося через американські тарифи та атаки українських дронів на нафтовий інфраструктуру Росії.
Однак після телефонної бесіди між Трампом і прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді, де американський президент подякував за “допомогу в завершенні війни”, тиск послабшав. Якщо обсяги марки Urals будуть достатніми, імпорт може знову набрати обертів.
Позиція Нью-Делі
Представники уряду Індії регулярно обговорюють ситуацію з державними та приватними нафтопереробними підприємствами. Поки що жодних директив щодо зменшення імпорту не було. Можливий перегляд підходу в майбутньому, залежно від успіхів у торговельних переговорах з Вашингтоном.
Значний вплив має Reliance Industries – найбільший імпортер російської нафти в країні. Ця компанія уклала довгострокову угоду з “Роснефтью” ще на початку цього року.
Санкції та альтернативи
Індія традиційно тримається подалі від нафти з Ірану чи Венесуели. Водночас, подібно до Китаю, вона скористалася суттєвими знижками на російську сировину, яка підпадає під цінову стелю, встановлену G7.
З вересня європейські держави знизили цю стелю до 47,60 долара за барель. Але в Індії такий рівень вважають невідповідним реаліям, адже глобальна ціна на Brent тримається близько 66 доларів.
Ситуація з НПЗ
Приватний завод Nayara Energy, який частково контролюється “Роснефтью”, поступово повертається до нормальної роботи після європейських санкцій. Він майже повністю перейшов на переробку нафти марки Urals.
При цьому індійські фірми не припиняють пошуків альтернативних джерел. Зокрема, Indian Oil Corp щомісяця замовляє по одному танкеру нафти з Бразилії.
Росія забезпечує приблизно 40% потреби Індії в нафті, що робить її ключовим покупцем російської морської нафти. До початку повномасштабної війни ця частка становила менше 1%.
Міністр фінансів Індії Нірмала Сітхараман наголосила, що країна не планує зупиняти закупівлі російської нафти, попри 50-відсоткові тарифи від США для місцевих компаній.
Торговий радник Білого дому Пітер Наварро зазначив, що Індія фактично стала хабом для переробки дешевої російської нафти. Місцеві підприємства купують її зі значними знижками, переробляють і відправляють готове паливо до Європи, Африки та Азії. Отримані прибутки осідають у руках енергетичних олігархів, пов’язаних з політикою, а згодом спрямовуються до військового бюджету Путіна.
