З нащадків гончарів
Любов Криворука з’явилася на світ у селі Пиріжна, розташованому на Кодимщині. Усе її життя пов’язане із цим рідним краєм, де гончарство стало традицією, що передається з покоління в покоління. Завдяки численним покладам різних видів гончарної глини, місцевість стала осередком цього мистецтва.
Тут гончарні навички передаються від батьків до дітей, і родина Любові Криворуки — не виняток. Секрети виготовлення кераміки передала своїй доньці та зятю старша в роду Серебрєїв — Надія Юстинівна. Сьогодні Сергій продовжує ділитися з нащадками унікальними формами виробів, а Любов доповнює їх яскравими кольорами та красою.
Відновлення жолобів родиною
Любов Криворука живе у гармонії з природою, проявляючи свою любов до світу в турботі про нього. Так, Любов Костянтинівна вирішила відновити старовинні жолоби, які стали частиною проєкту «Шпаків шлях», одночасно з гончарством.
— Я безмежно люблю наше чудове село, яке зберігає свою унікальність у піснях, побуті та ремеслах. Разом із Сергієм ми прагнемо зберегти це, — ділиться пані Любов.
Близько десяти років тому Любов вирішила відродити чудове місце «Жолоби», де б’ють цілющі джерела. Її підтримав Сергій, а вони разом з доньками Анжелою та Юлією, а також онуками, реалізували цей задум все за свої гроші.
Сергій відновив жолоби з дерева, намагаючись зберегти деталі, що нагадують про їхнє дитинство. У старовинному стилі сплели загородження та прикрасили його розписаними глечиками. Біля джерела залишили горнятко для води. Продовжуючи берегти «Жолоби», подружжя косило траву, садило квіти, а Люба доповнювала місце своїми картинами.
— Ми встановили журавля, сплели пліт, поставили стіл і лавки. Сюди приїжджало багато людей. Я завжди люблю зустрічати гостей: накриваю стіл, печу коровай, співаю пісні. Мені подобається дарувати радість, — розповідає жінка.
Собака з таємними рецептами від Ванги
Проте доля не обійшла Любові спиною — вона зіткнулася з хворобою. Лікарі попередили, що без операції не обійтися.
— Коли я захворіла, молитвами просила Бога про здоров’я, оскільки боялася операції. Але змирившись, вирушила до київської лікарні.
На залізничному вокзалі, чекаючи на потяг, жінка годувала бездомних собак. Після отримання їжі собаки розбіглися, але одна з них повернулася з книжкою в зубах, сіла перед Любою і уважно дивилася на неї.
— Я подумала, що собачка, можливо, знайшла книжечку у когось із подорожуючих. І ви уявляєте, це були рецепти оздоровлення від болгарської провидиці Ванги, — згадує Любов Костянтинівна.
Жінка зрозуміла, що це була нагорода від собаки та знак — адже її родина походить із яскравої Болгарії.
— Отже, Бог послав мені лік від відомої цілительки. Це було послання через тварин, — вважає жінка.
Лікарі були вражені
Любов відмовилася від операції та звернулася до фітотерапевта, який дав пояснення та рекомендації.
Повернувшись додому, жінка почала лікування за порадами і за книжечкою, що подарував пес.
— Я знайшла свій лік: це трава чебрець. Без цієї запашної трави мій трав’яний чай вже не обходиться. Також я пекла хліб — не дріжджовий, а содовий. Вживала валер’янку, віддавала перевагу рослинним продуктам. Носила янтарне намисто, що, мовляв, також позитивно впливає на щитоподібну залозу. Через деякий час я поїхала на обстеження в обласну лікарню — лікарі були вражені: проблема, яку попередньо планували усунути лише хірургічно, зникла.
Сова, білки та живність у дворі
Сьогодні в родині зберігається ця цінна книжечка рецептів від Ванги, що залишила добру пам’ять про собаку, який привів до зцілення. Пройшло чимало часу, а жінка все ще шкодує, що не взяла собаку додому. Проте протягом усього життя вона дбає про тварин і ніколи не залишає їх у біді.
Некоректні односельці, знаючи, що Сергій та Любов Криворука не можуть образити нікого, часто підкидають до їхнього двору котів та собак. Тож їхній двір завжди наповнений живністю.
Криворуки також дбали про трьох білченят, які залишилися без матері й яких годувала їхня домашня киця. Вони врятували сову, вилікувавши її крило. Коли білки та сова одужали і набралися сил, їх повернули в дику природу.
Отже, можна сказати, що дива трапляються з тими, хто в них вірить і хто сам вміє творити дива для інших.
