Ізмаїльський суд завершив розгляд справи про ДТП, у якій загинула неповнолітня Марина Селюк

Ізмаїльський суд завершив розгляд справи про ДТП, у якій загинула неповнолітня Марина Селюк

Ізмаїльський міськрайонний суд завершив розгляд кримінальної справи за фактом смертельної ДТП на проспекті Незалежності в місті Ізмаїл (Одеська область), що сталася 8 січня 2025 року, внаслідок якої загинула 16-річна студентка другого курсу «Дунайського центру професійної освіти» Марина Селюк. Врахувавши пом’якшуючі обставини та часткове визнання вини підсудним Володимиром Дроздецьким, суд призначив йому покарання у вигляді шести років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки. Окрім того, звинувачений зобов’язаний виплатити батькові загиблої одну мільйон гривень як моральну компенсацію та відшкодувати витрати на проведення судових експертиз.

Нагадаємо, що розгляд кримінальної справи щодо фатальної автопригоди на проспекті Незалежності розпочався у квітні 2025 року, а вирок винесено у першу річницю трагедії.

За матеріалами слідства, раніше не судимий житель села Ониськове Комінтернівського району керував технічно справним автомобілем марки «HONDA». 8 січня 2025 року о 19:42 у місті Ізмаїл, рухаючись проспектом Незалежності в напрямку вулиці Гетьмана Мазепи (Чернишевського) зі сторони вулиці Сергія Бурлаченка, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу перед перехрестям із вулицею Бессарабською перевищив швидкість (орієнтовно 96,5 км/год) і здійснив наїзд на неповнолітню Марину Селюк, яка переходила проїжджу частину зліва направо по ходу руху транспортного засобу.

Внаслідок зіткнення дівчина отримала тяжкі тілесні ушкодження: відкриту черепно-лицьову травму, перелом верхньої щелепи, крововиливи в м’які тканини голови, багатоуламковий перелом лицьового та мозкового черепа з розривами твердої мозкової оболонки, кільцеподібний перелом основи черепа та інші травми. Від отриманих ушкоджень, кваліфікованих як тяжкі, Марина Селюк загинула на місці пригоди.

Під час судового засідання обвинувачений частково визнав свою провину та розповів, що того вечора перевищив швидкість. Наближаючись до пішохідного переходу, він раптом побачив у світлі фар людську фігуру і для уникнення зіткнення повернув праворуч. Після перетину переходу ліворуч раптово з’явилася ще одна постать у темному одязі, і він почув глухий звук. Перебуваючи в шоці, чоловік зупинився, увімкнув аварійну сигналізацію й вийшов з авто, щоб перевірити, що сталося; взяв потерпілу за руку, аби відчути пульс. Потім хтось підбіг і почав телефонувати до «швидкої» та поліції. До приїзду служб підсудний залишався на місці, лише трохи відійшов і присів на бордюр.

Він також підтвердив, що раніше притягувався до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості. За словами підсудного, у перші дні після ДТП він не мав змоги висловити співчуття родині чи надати допомогу, оскільки перебував під вартою; нині намагається частково сприяти потерпілій стороні.

Водночас обвинувачений не погоджувався з висновками експертизи щодо швидкості руху та заперечував, що загибла йшла саме по переходу, стверджуючи, що й вона могла порушити правила дорожнього руху.

Частково підсудний погодився й із цивільним позовом про відшкодування моральної шкоди та витрат на професійну правничу допомогу.

Батько загиблої на судове засідання не з’явився, хоча раніше повідомляв, що про смерть доньки дізнався від матері по телефону. Прибувши на місце ДТП, він побачив тіло доньки, накрите на асфальті; на той час «швидкої» там не було. Автомобіль підсудного з пошкодженнями лівої передньої частини стояв майже біля наступного пішохідного переходу.

Організацією поховання займалися батько разом із сестрою і батьком, значну частину витрат покрили небайдужі мешканці, які переказували кошти. Негайної матеріальної допомоги від підсудного не було; приблизно через місяць після події з ним зв’язалися щодо покриття витрат на поховання. Також під час досудового розслідування звинувачений телефонував батькові і просив вибачення.

Хлопець загиблої, Кирило Русалович, у суді розповів, що того вечора вони з Мариною були в знайомих, потім заходили до магазину та йшли додому. Біля пішохідного переходу спочатку пропустили кілька автомобілів; коли останній був далеко, почали переходити. На половині шляху помітили, що автомобіль не зменшує швидкість, і злякалися. Хлопець утримував Марину за руку, але вона вирвалася і побігла вперед, щоб встигнути перебігти. Після удару він підбіг і намагався знайти пульс; навколо зібралися люди і приїхала «швидка», яка намагалася надати допомогу. За словами свідка, сила удару була такою, що дівчину понесло метрів на п’ять або більше.

Свідки, які виступали в суді, підтвердили надвисоку швидкість руху підсудного та те, що потерпіла переходила дорогу на нерегульованому пішохідному переході.

За результатами медичних експертиз, і загибла, і водій були тверезими на момент ДТП.

Суд встановив, що потерпіла дійсно рухалася у дозволеному місці — по пішохідному переходу, що підтверджують свідчення очевидців та відеозапис з території поруч із кафе «De Flora», на якому видно момент наїзду на Марину і те, як її відкидає за перехрестя.

До обставин, що пом’якшували покарання, суд відніс наявність у засудженого утриманців — неповнолітніх дітей, відсутність попередніх судимостей та часткове добровільне відшкодування завданої шкоди. Водночас суд не визнав вагомими інші пом’якшувальні фактори, оскільки підсудний лише частково визнав провину та формально попросив пробачення, намагаючись покласти частину відповідальності на загиблу.

Врахувавши всі обставини, суд визнав Володимира Дроздецького винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначив йому покарання у вигляді шести років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.

Строк відбуття покарання зараховується з дати затримання обвинуваченого — з 8 січня 2025 року.

Крім кримінальної відповідальності, суд постановив стягнути з обвинуваченого на користь батька загиблої моральну шкоду в розмірі одного мільйона гривень та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн.

Також з чоловіка стягнуто на користь держави 25 456 грн витрат, пов’язаних із залученням експертів для проведення судових експертиз.

Створено за матеріалами: bessarabiainform.com