Основні моменти:
- Костянтин Оборін пройшов шлях Афганістану, рятував військовополонених, активно займаючись парашутним спортом, і до останнього відстоював Україну;
- Для товаришів і побратимів він був не лише військовим, а й втіленням стійкості, надії та дії.
Досьє «ОЖ»
Костянтин Оборін – це не просто військовий, а й символ мужності, відданості та порядності. У свої 63 роки, з позивним «Камікадзе», він безупинно виконував бойові задачі, захищаючи українське небо до останнього подиху.
Ось його життєвий шлях:
- ветеран війни в Афганістані;
- засновник авіаклубу «Одеса», який підтримував ветеранів через парашутний спорт і реабілітаційні програми;
- у 2014 році врятував 29 українських військових із полону;
- у 2022 році виконав заповіт свого учня, Героя України Владислава Бувалкіна, розвіявши його прах над Одесою;
- нагороджений орденом Григорія Маразлі III ступеня за заслуги перед містом та країною.
Катерина Ножевнікова, засновниця БФ «Корпорація монстрів»: «Кожного року він їздив до Києва за дозволом продовжувати захист своєї країни. Коли сотні тисяч молодих чоловіків ховаються по домівках… «Катя, я знаю, ви з ним дружили, тому телефоную тобі. Маєш знати. Костя загинув». Все навколо зупинилося. Я думала, що вже звикла до смерті навколо, але зʼясувалося, що це не про нього. Хотілося кричати, бігти, їхати кудись, аби змінити події. Але все вже було не змінити. Це Людина-легенда – сказав мені мій товариш, який кілька днів тому побачив Костю в нас, коли він забиравав автомобілі, готуючися до свого (як потім виявилось) останнього «польоту».
По темі: Він був легендою Одеси: на війні загинув глава авіаклубу Костянтин Оборін
Оксана Піднебесна, засновниця медіа «Сила громад»: «Це людина великої душі, відповідальності та невгамовних мрій! Я памʼятаю Костянтина ще з часів ветеранської спілки в Афганістані, де, на відміну від інших, не просив пільг від держави, а активно займався розвитком власної справи. Мої колеги-журналісти знімали безліч репортажів про авіацію та навчання за його підтримки. Широка усмішка, молодечий стиль, готовність приносити себе в жертву, спочатку навчати любити українське небо, а потім іти в саме пекло як справжній Воїн. Так і злетів у небесну армію! Втрачаємо найкращих, на жаль; не хочу вірити в це, і завжди шкодуватиму про цю Людину!».
Олександр Бабич, історик, науковець, військовослужбовець ЗСУ: «Востаннє ти приїхав до мене прямо до місця моєї розположення, щоб обійнятися і трохи поговорити про твою роботу та можливі варіанти допомоги. Але я вже займався тільки своїм підрозділом і не міг допомогти твоїм «янголам неба». Я просив тебе берегти себе, але ти знову жартував. І був смертельно втомленим. Ти встиг зробити так багато, я заздрив твоїй енергії та темпу життя. Ми лише встигали передавати тобі чергового «бойового таргана», і ти знову зникав у степу. Ми так мріяли про відновлення музею авіації і говорили про експонати цієї війни. Але ти не думав про дати повернення до мирного неба. Камікадзе, ти жив небом і тепер ти назавжди з нами. Лети, друже!».
Денис Соколов, військовослужбовець Національної гвардії України: «Історія Одеси, абсолютна легенда, справжній символ. Він завжди був на передовій. «Конст» пройшов Афганістан, підпирав хлопців ще за часів АТО, а тепер, у свої 63 роки, здобував незалежність України зі зброєю в руках. Я познайомився з ним у 2012 році. Він відкрив мені по іншому небо – з борту старого АН-2, і, власне, підштовхнув у цей простір з парашутом на висоті 1000 метрів. Він не боявся нічого. Справжній воїн і чоловік. Приклад для багатьох».
Читайте також: На фронті загинув командир 110-ї мехбригади Сергій Захаревич – випускник Одеського інституту Сухопутних військ
Олександра Степова, журналістка, громадська діячка: «Існують люди, які, здавалося б, повинні жити вічно. Це про Костянтина. Такі особистості дарували нам впевненість у завтрашньому дні. Вони необхідні тут і зараз… Тепер він янгол. Дякуємо тобі за все!».
Дмитро Ревун, правозахисник, керівник компанії «Захист прав дітей»: «Мало хто знав, що саме цей справжній чоловік допомагав шукати безвісти зниклих дітей у найскладніших умовах – у полях, ярах та лісах. Він організовував аерофотозйомки і просив не афішувати його допомогу в рятуванні дітей. Зараз знову дякую тобі за все… Як керівнику аероклубу за допомогу в розшуку дітей, як патріоту за захист держави зі зброєю в руках. Не забудемо, і завжди будемо вдячні тобі!».
Маргарита Бувалкіна, дружина загиблого героя Владислава Бувалкіна: «Наш друг, людина, яка безмежно любила мого чоловіка, Владислава Бувалкіна. Він був його інструктором з парашутного спорту, наставником, другом. Після загибелі Владислава, Костянтин став підтримкою для нас, звʼязком з Владиславом. Непомітно боровся з ворогом, і на його рахунку було близько 3200 знищених окупантів. Цю кількість він підписував: «ПОМСТА КОЖНОГО ДНЯ». Його команда збивала ворогів над Одесою, рятуючи життя багатьох одеситів. Останнім часом він писав, ніби від Владислава, прагнучи бути підтримкою для всіх. Костянтин активно гармонізував військову авіацію, ставши надійним опором для ворога, діючи сміливо та рішуче. Слава та шана легенді Одеси – Костянтину Оборіну!».
Нагадаємо, прощання з Костянтином Оборіним відбулося в Одесі 23 липня.
Фото з відкритих джерел
