Пожежі, викиди, підвищення температури: як війна змінює клімат Одещини
Про підвищення середньої температури на глобальному рівні наука почала згадувати ще в 30-х роках XX століття. Найбільш вираженими кліматичні зміни стали протягом останніх 30-40 років. Фахівці пов’язують це з посиленням антропогенного впливу на природу.
В Україні за останні десятиліття середньорічна температура зросла на 0,41°C, у той час як у Європі цей показник становить 0,34°C.
“Можливо, це обумовлено тим, що в Європі здійснюються певні заходи щодо стабілізації клімату, на відміну від України”, – зауважує Інна Хоменко. “Слід зазначити, що кліматичні зони України традиційно відзначалися сприятливими умовами.”
Проте і в Україні реалізовуються програми боротьби з глобальним потеплінням. У 2021 році уряд ухвалив “Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року”.
“Однак ці дії є досить поодинокими і не підтримують одна одну. Після початку війни ситуація ще більше ускладнилася”, – заявляє науковиця. “Військові дії нівелюють екологічний баланс. Пожежі призводять до значних втрат в екосистемах і викидів вуглекислого газу, який, в свою чергу, посилює парниковий ефект, що також підвищує температуру планети.”
Одеса б’є температурні рекорди
“В Одесі про аномально спекотне літо почали згадувати в 90-х роках. Вчені помітили зростання річних максимумів температур, а також збільшення кількості тропічних ночей, коли температура не опускається нижче 20°C. В такі ночі навіть здорові люди відчувають дискомфорт, – зазначає Інна Хоменко. – Максимальні температури, які раніше фіксували один раз на десять років, тепер спостерігаються практично кожне літо.”
Середня багаторічна річна температура в Одесі з +10,1°C зросла до +11,3°C, а зимова – з -1,7°C до -0,4°C. Це, за словами науковиці, є суттєвими змінами між двома кліматичними нормами.
Цього року також зафіксовано новий температурний рекорд. Середня температура повітря в червні перевищила норму на 1,1°C, а в липні – на 2,2°C.
Через спеку Одеса може позбутися каштанів
В останні роки в Україні змінилося поширення рослин і тварин.
“У нас почали з’являтися тропічні рослини і отруйні павуки, які раніше зустрічалися лише в тропіках. Соціальна міль, яка вже почала атакувати інші дерева, є прикладом нових паразитів. Спосіб боротьби з ними поки не дає значних результатів”, – вважає Інна Хоменко. “Слід замислитися над заміною декоративних рослин, які використовуються для озеленення міста. Для каштанів можуть створитися некомфортні умови.”
“Досі ми вирощували озимі сорти злаків, але з останніми змінами це стає неможливим через відсутність снігу, який є важливим для збереження цих сортів.”
Осені та весни в Одесі більше не буде?
Періоди міжсезоння в Одесі стають все коротшими. Осінь та весна суттєво втрачають свої позиції.
“У березні ще досить холодно, а вже в середині квітня настає аномально тепла погода. Таке ж затримання аномального тепла спостерігається і взимку”, – додає кліматолог. “Особливо запам’ятався 2023 рік, коли тепло тривало до початку листопада, і раптом з півночі прийшов сильний холод.”
“Якщо ми перейдемо з переходу у стаціонарний стан, можливо, класичної зими з морозами та снігом не буде. До 2050-х років Одещина може стати напівпустелею.”
Періоди посухи стають все тривалішими. У червні опадів в Одесі зафіксовано 42% від норми, а в липні – 13%. Протягом серпня також істотних дощів не було.
“Посухи часто чергуються з сильними короткочасними зливами, які в результаті можуть перевищувати місячну норму опадів”, – зазначає науковиця. “Але земля, виснажена посухою, не може впоратися з такою кількістю вологи.”
Щоб перемогти посуху, Одесі потрібні прогнози та озеленення
Є ще час, щоб стабілізувати ситуацію. Інна Хоменко сьогодні веде міжнародний освітній проект щодо адаптації до змін клімату.
“Хоча про кліматичне обслуговування у Всесвітній метеорологічній організації почали говорити ще в 2010 році, ми ще тільки починаємо”, – підкреслює кліматолог. “Прогнози важливі для фермерів: чи буде в цьому році посуха, і якою буде її тривалість.”
Методи пом’якшення клімату актуальні для всіх. Однак їх реалізація на практиці є важливою.
“Міські території в найбільшій небезпеці, оскільки тут зосереджуються великі скупчення населення, що посилює парниковий ефект”, – додає науковиця. “Озеленення – один із засобів пом’якшення клімату. Це необхідно не лише для висадки дерев, але і для створення зелених дахів, стін та рослинності між трамвайними коліями.”
Розплавлені шосе і збої енергосистем: що на нас чекає?
Аномальна спека є загрозою не лише для сільського господарства та здоров’я осіб, але й для інфраструктури. Перші втрати були зафіксовані в 1995 році в США, коли енергосистема та дорожнє покриття не витримали навантаження через високу температуру. Цього року в Одеській області зафіксовано плавлення Київської траси у районі Сухого лиману.
Якщо зростання температури не зупинити, нас чекає подальше розбалансування кліматичної системи.
“Підвищення температури веде до частих пожеж, а в атмосферу мигтю надходить великий обсяг вуглекислого газу, що знову підвищує температуру”, – підкреслює Інна Хоменко.
На жаль, теми зміни клімату під час війни часто відходять на другий план. Але військові дії не зупиняють глобальне потепління, а навпаки, посилюють його. Не хочеться, щоб наші нащадки опинилися в напівпустелі.
