У давнину великий торговий маршрут, що вів з Балти до Одеси, а далі морем за кордон, пролягав через місто Ананьїв.
У своїй книзі авторка склала хронологію хліборобства Ананьївщини починаючи з VII тисячоліття до нашої ери. З 5500 до 2700 років до нашої ери Буго-Дністровське межиріччя населяла найпередовіша трипільська сільськогосподарська цивілізація. З V до н.е. і до I століття нашої ери греки вивозили причорноморське збіжжя до Греції, пізніше литовці і турки експортували його до Візантії. Людмила Кольчева стверджує, що поряд з античними містами на давніх картах стоять Еraktum (Ананьїв) та Vibantavarium (Балта). За правління турків Ананьїв мав звучну османську назву Нані (Хлібне).
— В межах проекту «Хліборобство — спадок нації» мрію створити у рідному місті Музей хліборобства зі Школою туристичного краєзнавства, — розповіла Людмила Кольчева. — Адже Русь-Україна — це не просто найдавніший центр культури, а місце, де, незважаючи на століття боротьби, наша культура збереглася майже у своєму первозданному вигляді. Більш ніж тисячолітню культуру не змогли ні знищити, ні вкрасти, ні переробити, ні змінити.
Людмила Кольчева також є авторкою проекту «Культурна спадщина України», освітньо-пізнавальної програми «Туристичне краєзнавство та регіонознавство», створених для дослідження, збереження та примноження культурної спадщини Північного Причорномор’я.
