Ключові моменти:
- Після масованої атаки на Одесу 9 серпня проблема доступності укриттів знову загострилась.
- У низці районів найближче укриття розташоване далеко, і дістатися до нього за кілька хвилин неможливо.
- Частина жителів під час тривог лишається в квартирах — у коридорах, ванних або за двома стінами.
- Навіть за наявності укриттів люди іноді не йдуть туди через втомленість від постійних тривог.
П’ять років війни, а укриття досі далеко
Після нічної атаки на Одесу 9 серпня питання доступності укриттів вийшло на перший план. Балістичні ракети можуть дійти до міста за лічені хвилини. Отже часу на пошук безпечного місця практично не буває.
Попри п’ятий рік повномасштабної війни проблема лишається. У кількох районах міста знайти захисну споруду за кілька хвилин пішого ходу неможливо. Люди змушені покладатися на власні квартири та правило «двох стін».
Михайло, мешканець одного з районів, каже, що маркування укриттів відсутнє або його не видно.
«Якихось маркерів про те, що десь там поблизу укриття взагалі немає. Можливо, якщо дивитися по мапі, десь є. Але так, щоб коли повітряна тривога починається і щоб одразу зреагувати, заховатися, то ні, доводиться в квартирі за другою стіною ховатися».
За його словами, ситуація трохи краща ближче до узбережжя. Там у деяких місцях встановили мобільні укриття.
Відстань до захисної споруди залишається ключовим фактором. Якщо до укриття треба кілька хвилин, люди рідше ризикують виходити з дому під час загрози.
Ірина розповіла, що її найближче укриття — приблизно за квартал. Тому під час тривоги вона радше лишається вдома. Живе на першому поверсі, то йде у ванну, коли стає зовсім страшно.
Навіть коли укриття поруч, мешканці не завжди ним користуються. Люди втомилися від постійних тривог. Хтось звик ховатися вдома. Інші бояться залишати тварин поза собою.
Оксана, що живе на Університетській, підтверджує: у будівлі університету є укриття, але її родина ним не користується.
«Вдома ховаємось у коридорі. У дочки приходить сповіщення і вона каже: “всі в коридор”, — і я, і коти. Я за весь час повномасштабного вторгнення ні разу не спускалась в укриття».
Проблема у тому, що під час балістичної загрози не вистачає часу зібрати сім’ю й тварин і добігти до укриття.
У приватному секторі люди частіше мають підвали або інші приміщення для прихистку. Проте навіть наявність підвалу не гарантує, що мешканці туди спускаються під час кожної тривоги.
Одна з мешканок приватного сектору каже, що має підвал, але зазвичай лишається в домі. Лише одного разу страх змусив її скористатися підвалом.
Що має бути в укритті
Важлива не лише наявність укриття, а й його обладнання для тривалого перебування людей.
У найпростіших захисних спорудах повинні бути місця для сидіння, питна та технічна вода, освітлення, аптечка, вогнегасник. Потрібен також туалет або відповідні ємності та справна вентиляція.
Для багатьох одеситів головна проблема — не лише стан укриттів, а й швидкість доступу до них. Коли найближче укриття далеко, люди ховаються у квартирах — у коридорах, ванних або за двома стінами.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
