Конфлікт між аграріями та переробниками через пріоритетність експорту врожаю залізничним та річковим шляхом

Конфлікт між аграріями та переробниками через пріоритетність експорту врожаю залізничним та річковим шляхом

В Україні загострилась суперечка між аграріями та переробниками щодо пріоритету експорту агропродукції залізничним транспортом та через дунайські порти. Головне питання — яка продукція повинна мати перевагу: сировина чи готові товари з доданою вартістю.

12 жовтня Українська зернова асоціація (УЗА) звернулась до уряду із закликом не встановлювати пріоритетність для жодного виду аграрної продукції під час експортних перевезень, проходження кордону і перевалки у портах. Зерновики наполягають, що всі експортери мають отримати рівний доступ до транспортної, прикордонної та портової інфраструктури.

В УЗА переконані, що пріоритет для переробленої продукції — шроту, макусі та соняшникової олії — суттєво обмежить експорт зернових та олійних культур. За розрахунками асоціації, перевезення виробів з доданою вартістю займе до 36% загальних логістичних потужностей аграрного експорту та до 68% потужностей дунайських портів. Це призведе до зростання витрат для експортерів і ускладнить умови для малих і середніх фермерів, котрі й так стикаються з обмеженнями пропускної здатності інфраструктури.

«Якщо продукцію не вивозять своєчасно, підприємства зупиняють виробництво та перестають приймати сировину», — пояснює генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук.

Переробні підприємства, навпаки, наполягають на наданні переваги продукції з доданою вартістю. Ще у вересні Український клуб аграрного бізнесу запропонував уряду категоризувати експортні вантажі за критерієм доданої вартості. Вони пропонують віддавати пріоритет олії, шроту та макусі у залізничних перевезеннях, а також через порти і Дунаю. Основний аргумент — максимальна валютна виручка з кожної тонни вантажу, адже перероблена продукція коштує у 2–4 рази більше за зерно.

Крім того, переробники наголошують на технічних ризиках зберігання. Резервуари для олії на заводах розраховані тільки на 5–7 днів роботи. Якщо експорт затримується, підприємства будуть змушені призупинити виробництво і припинити прийом сировини. За оцінкою, один потяг з олією приносить стільки ж валютної виручки і податкових надходжень, як 4–5 потягів із зерновими вантажами.

Ще одна критична проблема — збереження логістичного ланцюга. Зупинка роботи підприємств спричинить затримки з вивільненням місця на елеваторах, необхідних для зберігання нової кукурудзи. У період жнив це особливо проблематично, адже кукурудза потребує значних потужностей для сушіння та зберігання.

Раніше повідомлялось про кримінальне провадження проти анестезіолога стоматологічної клініки на Одещині у справі смерті дитини після наркозу.