Три сесії і обмеження прав гетьмана
Документ складався з чотирьох частин: вступу, 16 статей, присяги гетьмана і хартії-підтвердження Карлом XII гетьманства Орлика і свого протекторату. Текст був написаний двома мовами: староукраїнською і латинською. Більшу частину Договору склав сам Пилип Орлик, він же здійснив його остаточне редагування.
За Конституцією Пилипа Орлика Україна проголошується самостійною державою, визначається державний устрій, розподіл гілок влади (виконавча, законодавча та судова), діяльність судів, прописується виборча система, регулюється діяльність не лише громадян, але й можновладців.
Новаторство в тому, що права гетьмана обмежувались, не можна було керувати за принципом: «Як хочу – так і велю!» Але і до гетьмана мали ставитись з повагою. Мав бути виборний орган – Генеральна рада – своєрідний парламент. Його сесії мали відбуватись тричі на рік: на Різдво, на Великдень і на Покрову.
Деякі положення першої Конституції
Своїми демократичними спрямуваннями українська Конституція набагато випередила суспільні погляди тодішньої Європи:
- Україною править вибраний гетьман, який спирається на раду старшин, а парламент покликаний вирішувати найважливіші державні справи.
- Державними фінансами може розпоряджатися не лише гетьман, а й скарбничий.
- Козацькій старшині забороняється залучати вільних козаків і простолюдинів до різних робіт у своїх господарствах, забирати і силою скуповувати землю.
- Порушувалося питання про рівномірний розподіл податків між посполитими, козаками і міщанами.
- Заборонялося проїжджим слугам гетьманським зловживати владою, вимагаючи у селян підводи, корм та харчі.
- Висловлювалися побажання зберігати повагу до старших, прихильність до молодших, а щодо злочинців — чинити за справедливістю і законом.
Про хабарі і незалежність від московії
Будучи справжнім борцем із корупцією, Пилип Орлик жорстко засуджував це явище та вважав його неприпустимим. Шість статей Конституції присвячені саме боротьбі з провладними корупціонерами. Насамперед заборонялося давати хабарі, незаконно призначати на посади та використовувати владу в корисливих цілях.
Конституцією передбачалась політична незалежність України від московії. А основною релігією затверджувалося православ’я, з підпорядкуванням Константинопольському, а не московському патріархату.
Конституція Орлика заклала основи не лише українського, але й європейського конституціоналізму.
Адже у Швеції ухвалили основний закон («Форма правління») 1719-го. А перша Конституція Польщі («Урядовий закон») з’явилась лише в 1791 році. Польські законодавці мали змогу взяти найкраще не лише з українського й шведського аналогів, але й з Конституції США 1787 року.
До речі, оригінал Конституції Орлика, написаний латиною, зберігається в Національному архіві Швеції. А головна частина україномовного документа вкрадена «руськими» і наразі переховується в московському архіві.
2021-го Конституція Пилипа Орлика вперше за 311 років прибула в Україну. Її автентичність підтверджена власноручним підписом гетьмана Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького на рожевому воску з червоною стрічкою, а також підписом шведського короля Карла XII.
Цікаві факти про Пилипа Орлика
Пилип Орлик походить з родовитої литовської шляхти чеського походження.
Найкращий випускник Києво-Могилянської академії мав ораторський талант, писав вірші, цікавився філософією і літературою.
Досконало знав українську, польську, церковнослов’янську, болгарську, італійську, шведську, французьку, сербську, німецьку, грецьку та латинь.
Емігрант за політичними мотивами, гетьман жив у Швеції, Австрії, Чехії, на території Туреччини, сучасної Молдови та Румунії. Та, перебуваючи на чужині, продовжував державотворчу діяльність та боротьбу за незалежність України.
Помер у бідності 24 травня 1742 року у Яссах.
З його нащадків — у шлюбі з Ганною Герцик народилося 3 сини та 5 доньок — шлях батька гідно торував син Григір. Вже будучи маршалом Франції, він загинув у 1769 році на берегах Рейну в битві проти прусських військ. На його честь паризький аеропорт названо «Орлі».
Думка історика
На думку історика Олександра Алфьорова, Пилип Орлик писав текст не сам. Його співавтором був гетьман Іван Мазепа, а деякі положення документу підказали Орлику запорожці.
Примітка про податки
Вдовам-козачкам і тим, у кого чоловік був у поході, гарантували звільнення від податків і повинностей. Також звільнялись від податків ті, хто на базарах продавав власну продукцію.