Без золота, та з шаблею
На околицях Демидівки ще можна знайти залишки поселень доби бронзи та черняхівської культури, а також нещодавно напівзнищений скіфський курган.
У селі найкраще згадує про давні часи Маєвська гора, на якій до революції 1917 року стояла панська резиденція, а під схилом височів чудовий парк, в якому щовесни рясно цвіте лише білий бузок. Легенди ходили про погреби, льохи, в яких можна було виявити зброю, шаблі, золото…
За свідченнями старожилів, у засипаних погребах люди знаходили старовинні речі, а колгоспник Стець надибав навіть давню шаблю. Діти, граючись у археологів, виявили уламки старовинної фарфорової вази з загадковими візерунками та написами.
На місцевому цвинтарі, звідки відкривається панорама села, стоїть великий козацький хрест, під яким упокоївся засновник і хранитель Демидівки Демид Любинський.
З цього місця видно все село, яке простягнулося з півночі на південь на понад два кілометри.
Поділились на «ляхів» і «мужиків»
Серед родючої долини розташувався великий ставок. Він з’явився приблизно на початку 1960-х років, коли важкі скрепери перегородили балку землею та глиною, а утворена чаша заповнилась джерельною водою. Тут ще зовсім недавно самодіяльні артисти проводили свято Івана Купала та молодіжні забави, а рибалки ловили солодких карасів.
«Демидівські кутки називалися «Вітвицького» та «Науменка», тому що на одному краю в останній хаті жив Іван Вітвицький, а на другому вулицю замикала хата Івана Науменка. Жителі ділилися на «ляхів» і «мужиків». Межею була гребля і ставок посеред Демидівки. Можливо, це залишок буремних часів XVIII століття?
Все з того часу начебто переплуталося, але все-таки на нашому кутку було більше Рошковських, Вітвицьких, Дорошевських, Крижанівських, а по той бік греблі – Паровиків, Стеців, Чумаків, Кричунів», – написав в спогадах уродженець Демидівки, письменник та літературознавець, доктор філологічних наук, народний депутат Верховної Ради України I скликання Володимир Панченко.
Треба знайти спонсорів
У селі пам’ятають про свого знаменитого земляка Володимира Панченка.
Цей патріот уже у 2014 році стверджував, що європейські лідери, з невеликим винятком, ігнорують загрозу, яку становить путінська агресивна імперія не тільки для України, але й для всієї Європи, і деякі з цих лідерів готові «піти на компроміс із Путіним за рахунок національних інтересів України».
З метою увіковічення пам’яті видатної особистості у селі планують облаштувати його меморіальну садибу-музей. Педагог Володимир Рубля, син завідувачки сільського клубу Віри Тетері, яка свого часу виступила ініціатором цього проєкту, вже викупив хатину, де народився знаменитий літератор. Є підтримка влади, друзів Володимира Панченка, залишилося знайти спонсорів. Значну частину експозиції майбутнього музею складуть експонати, вже зібрані пані Вірою. До речі, село славилося і шкільним духовим оркестром під керівництвом Володимира Рублі.
Наразі культпрацівниця переймається збереженням приміщення клубу, який потребує капітального ремонту.
Про закриту школу та відомих людей
Болюча тема для селян та освітян, адже Демидівську школу закрили кілька років тому, і дітей возять навчатись в Любашівку. Звісно, селищна рада подбала про шкільний автобус, ремонт доріг та облаштування автобусних зупинок. Але, на жаль, більшість вчителів залишилися без роботи.
Старожилка Ганна Бурдова, яка є родоначальницею династії сільських педагогів, дуже сумує через закриття школи. 44 роки свого життя вона присвятила вчителюванню. Тут працювали її донька, вчитель початкових класів Вікторія Познанська, а також онука Анастасія.
– Якщо підрахувати всіх, хто пов’язав свою долю з вчительською справою, то серед Бурдових-Познанських їх набереться не менше двох десятків родичів, які працюють по Україні, – додала пані Ганна.
Довгий час вчителював у Демидівці Володимир Синьковський – автор низки поетичних книг, а також засновник і видавець літературного альманаху «Спектр».
Своє дитинство та юність Сергій Вознюк провів у мальовничому селі, працював агрономом та очолював Новоселівську сільську раду. Переїхавши на Хмельниччину, відомий поет-гуморист, тонкий лірик та байкар викладав хімію, очолював школу, відділ освіти та науки Хмельницької адміністрації. Після його раптової смерті у школі започаткували іменну премію Сергія Вознюка для кращих учнів.
Чим у селі частують гостей?
Демидівська земля багата родючими землями, мальовничою природою, традиціями та працьовитими, талановитими людьми.
Усі, хто залишився в рідному селі в нинішні складні часи, щодня наполегливо трудяться над його відродженням та підтримують захисників, донатять і волонтерять.
Щодо місцевої кулінарії, то традиції тут дуже різноманітні, адже Демидівка впродовж століть акумулювала кулінарні страви українців, молдаван, поляків, сербів та багатьох інших національних культур.
Працівниця культури Віра Тетеря, яка відома як чудова кухарка, розповіла, що на майбутньому відкритті музею роду Панченків обов’язково частуватиме відвідувачів солянкою, чанахі та смаженою картоплею – стравами, які підносив своїм рідним та гостям Володимир Панченко.
– Традиційно святкові та щоденні страви готували виключно в печі. Моя бабуся з польським корінням Софія готувала плацинди, налисники, печиво, голубці тощо, – поділилася спогадами Людмила Бурдова, невістка пані Ганни. – Особливо полюбляла галушки зі шкварками та солоним домашнім сиром. Часто намагалася відтворити цей рецепт у себе на кухні, щоб знову відчути атмосферу безтурботного дитинства.
Рецепт галушок зі шкварками та сиром
Традиційна українська страва, що поєднує ніжні варені галушки, хрусткі шкварки та сир. Галушки зазвичай готують з пшеничного борошна, яєць та води, а потім варять у підсоленій воді. Шкварки роблять зі смаженого сала або підчеревини, додаючи цибулю для смаку.
Інгредієнти:
- Борошно
- Яйця
- Сіль
- Вода
- Сало або підчеревина
- Сир
Змішайте борошно, яйця, сіль та воду, замісіть м’яке тісто.
Закип’ятіть підсолену воду в каструлі, ложкою викладайте тісто у воду та варіть, поки галушки не спливуть.
Для шкварок наріжте сало кубиками і обсмажте на сковороді. За бажання, додайте цибулю, обсмажте до золотистого кольору.
Готові галушки викладіть на тарілку, полийте шкварками з цибулею, посипте сиром, за бажанням полийте сметаною.
Галушки можна подавати як самостійну страву або як гарнір до м’ясних страв.
