Ключові моменти:
- Криголам «Ноосфера» розпочав шостий антарктичний сезон.
- Судно отримало ім’я в Одесі і 28 січня 2022 року вирушило у перший рейс під українським прапором.
- Нині «Ноосфера» прямує з Кейптауна до Антарктики, бо через війну не може базуватися в Одесі.
- На початку грудня криголам має доставити науковців, персонал і вантажі на станцію «Академік Вернадський».
- Головна наукова подія сезону — спільна українсько-шведська експедиція в море Ведделла.
- Дослідники вивчатимуть морські організми, холодноводні корали, океанічні течії та атмосферні річки. Також шукатимуть затонуле судно.
- Міжнародні дослідження фінансують іноземні партнери та грантові програми, державних додаткових витрат не передбачено.
Від одеського порту до крижаних вод Антарктики
Криголам «Ноосфера» цього сезону працює у міжнародній кооперації. Судно перевозить науковців, персонал і обладнання до української станції «Академік Вернадський».

У Національному антарктичному науковому центрі повідомили, що під керівництвом капітана Андрія Старіша «Ноосфера» вже відплила з Кейптауна.
Через повномасштабне вторгнення судно не може базуватися в Одесі. Тому його тимчасовою базою залишається закордонний порт.
Першою логістичною зупинкою стане польська станція «Арцтовський». «Ноосфера» доставить туди матеріали й обладнання для нових корпусів.
Далі судно зайде в Пунта-Аренас, Чилі. Там до криголама приєднається перша група сезонного українського експедиційного загону.
У Пунта-Аренас також завантажать додаткове обладнання та вантажі для роботи в Антарктиці.
Прибуття криголама до «Академіка Вернадського» очікують на початку грудня.
Цьогорічним акцентом стане спільна українсько-шведська експедиція в море Ведделла, на схід від Антарктичного півострова.
Для українських учених це відкриває нові райони Південного океану. Дослідження суттєво розширять наукову присутність у регіоні.
Команда вивчатиме організми, адаптовані до екстремального холоду, зокрема мешканців підводних гідротермальних джерел. Температура води біля таких джерел може сягати 400 °C.
Крім того, науковці шукатимуть холодноводні корали та затонулі судна. Також досліджуватимуть атмосферні річки і океанічні течії.
Уперше до українських полярників приєднається індонезійська експедиція. Вчені працюватимуть як на борту «Ноосфери», так і на станції.
Спільна робота охопить геологію, біологію та океанографію. Це дозволить поєднати зусилля в кількох наукових напрямках.
Окрім дослідницьких завдань, «Ноосфера» виконає ротацію учасників річних експедицій на станції.
Національний антарктичний науковий центр підкреслив, що міжнародні проєкти фінансують іноземні партнери та грантові програми. Тож додаткових видатків із державного бюджету не потрібно.
Довідка
Корабель має міцний зв’язок з Одесою: саме там він отримав свою назву. 28 січня 2022 року судно вирушило з Одеси у перший рейс під українським прапором.
Україна придбала криголам у Великій Британії в серпні 2021 року. Раніше судно називалося James Clark Ross і майже три десятиліття працювало в складі Британської антарктичної служби.
Історія корабля перетинається з українськими полярними дослідженнями з 1996 року. Тоді він доставив першу українську експедицію на станцію «Фарадей», яка пізніше стала «Академіком Вернадським».
«Ноосфера» оснащена сучасними лабораторіями. Вони дають змогу досліджувати морську воду, флору, фауну та океанічні процеси.
Науковці можуть відбирати зразки донних відкладів на глибині до семи кілометрів.
Криголам може працювати в кризі завтовшки до 1,5 метра. За особливо складних умов він долає льодові перешкоди завтовшки до чотирьох метрів.
До початку повномасштабної війни судно поверталося до українських портів. Через агресію його базу перенесли до Кейптауна.
Від січня 2022 року до травня 2026 року «Ноосфера» успішно завершила п’ять антарктичних сезонів. Нині вона розпочала шостий сезон.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua

