Основні новини
- Новий рекорд – Росія запустила понад 800 дронів і ракет
- Уперше за час війни вражено будівлю Кабінету міністрів
- Теракти підтвердили, що вмовляння не впливають на Путіна
- Удари по мостах через Дніпро можуть повторитися
Куди завдавали удари росіяни і які були їхні цілі
Ніччю та вранці 7 вересня ворог запустив понад 800 повітряних ракет, серед яких 13 балістичних і крилатих ракет. Ударні безпілотники типу “Шахед” становили приблизно 50% від усіх атак.
Українська система ППО знешкодила 747 безпілотників різних типів та чотири ракети. Зафіксовано прильоти дев’яти ракет і 56 дронів на багатьох локаціях. Удари вразили великі міста – Київ, Дніпро, Кривий Ріг, Одеса, Кременчук та інші. Відомо про чотирьох загиблих і до 50 постраждалих.
Варто зазначити, що вперше за час війни під час атаки було пошкоджено будівлю Кабінету Міністрів в урядовому кварталі Києва. Пошкодження Крюківського мосту через Дніпро (Кременчук, Полтавська область) паралізувало переправу з правого на лівий берег в центрі України щонайменше на кілька днів.
Вибираючи цілі для ударів, росіяни переслідують різноманітні завдання. По-перше, це тероризм проти мирного населення, залякування і спроба посіяти страх, пояснює експерт Сил ТРО Олександр Мусієнко.
“По-друге, ворог може вважати, що в певний період важливішими будуть удари по критичній інфраструктурі, енергетиці та логістиці. Раніше атаки вражали залізницю, тепер до них додалися мости,” – зазначив він у своєму коментарі РБК-Україна.
На його думку, Росія свідомо завдає ударів по великих містах, знаючи, що це призведе до руйнувань і жертв серед цивільного населення. Варто зазначити, що українська ППО також працює над захистом, тому постраждалими можуть ставати й об’єкти внаслідок падіння уламків дронів.
“Кожна атака відрізняється. Дрони змінюють висоти польоту, свої траєкторії. Протидіяти “Шахедам” стає дедалі важче,” – додав співрозмовник.
Що означає враження Кабміну “Шахедом”
До 7 вересня 2025 року кабінет міністрів не зазнавав атак. Сьогодні внаслідок ранкової атаки постраждали дах і верхні поверхи.
Фото: пожежа в будівлі Кабміну (Віталій Носач/РБК-Україна)
Станом на вечір пожежу вдалося погасити. Як повідомила прем’єр Юлія Свириденко, обійшлося без постраждалих. Проте, попереду буде розбір завалів і серйозне відновлення.
Фото: Юлія Свириденко показала пошкоджену будівлю Кабміну (facebook.com/yulia.svyrydenko)
Олександр Мусієнко не вважає приліт по Кабміну якоюсь особливою метою. Адже в цій атаці він точно не був єдиною чи головною мішенню. Хоча ворог регулярно погрожує ударами по “центрах ухвалення рішень”, така тактика не зламає опір України.
“Можливо, в Кремлі хтось у своїй хворій уяві думає, що такі удари можуть призвести до змін. Але я не бачу у цьому жодних ефектів,” – підкреслив він.
Колишній речник Генштабу Владислав Селезньов не готовий стверджувати, чи було в планах росіян вразити урядовий квартал. Але він не відкидає ймовірність, що це могли бути уламки збитого дрона, який летів до іншої цілі.
“Проте влучання – це факт, і це чіткий сигнал, що вмовляння Путіна не працюють, а єдиною ефективною мірою, яка може його заспокоїти, є сила української зброї. Для знищення в тому числі виробництв “Шахедів”, їхніх пускових установок та операторів. Це підвищить шанси на виживання,” – розповів він РБК-Україна.
Чи прорвано “найбезпечнішу зону” України
The New York Times зазначає, що будівля Кабміну розташована поруч із парламентом та офісом президента Зеленського. Цей район вважається найзахищенішою зоною в Україні.
Видання приходить до висновку, що ранковою атакою росіяни вперше прорвали добре захищений район. Це особливо тривожно на тлі стагнації дипломатичного процесу у російсько-українській війні.
Селезньов не поспішив погодитися з оцінкою NYT.
“У Києві насправді зосереджена величезна кількість систем ППО. Але навіть така насичена ППО не може бути на 100% ефективною,” – вказує експерт.
Навіть ізраїльська система ППО, яка вважається однією з найсильніших у світі, не завжди справляється навіть із старими ракетами.
“Ідеальної зброї немає. Цього разу Росія досягла успіху завдяки масованому використанню дронів. Але загалом країна накопичила значну кількість,” – додав він.
Що означає атака на Крюківський міст
У Кременчуці в ніч на 7 вересня пролунав ряд вибухів. За даними мережі, два “Шахеди” потрапили в Крюківський міст через Дніпро.
Фото: момент атаки “Шахеда” по Крюківському мосту (t.me/vitalii_maletskyi/1085)
Цей міст є важливим транспортним маршрутом не лише для Кременчука, а й для України в цілому, адже забезпечує залізничне сполучення. Найближчі залізничні шляхи – через греблю у Світловодську або дамби в Черкасах і Кам’янському (приблизно 150 км від Кременчука).
Атака частково паралізувала Крюківський міст на кілька днів. “Укрзалізниця” вже перенаправила поїзди на Черкаську дамбу. До прикладу, поїзд Чоп-Кременчук прибув до станції Крюків-на-Дніпрі (правий берег), а потім організували автобуси для доставки до міста.
Автомобільне покриття також постраждало. Місцева влада запустила безкоштовні автобуси для перевезення пасажирів. Ближче до вечора розпочалось обмежене автомобільне рух.
“Ще рік тому стало зрозуміло, що буде етап терору проти інфраструктури. Залізнична інфраструктура є критично важливою для України, оскільки проводить більшість військових вантажів. Через Дніпро не так багато мостів, тому їхнє руйнування створить серйозні логістичні проблеми для українських військ,” – пояснив Владислав Селезньов.
Ворог розуміє, що саме логістика забезпечує ефективність української армії, і її втрата призведе до суттєвих проблем на полі бою. Тому варто очікувати повторення таких атак на мостах.
Ці удари будуть виконані дронами, які дешевші за ракети, і їх можна застосувати в більшій кількості, що підвищує шанси на досягнення цілі. Важливо, що їх не потрібно буде витрачати на дорогі ракети, при цьому враховуючи, що більша частина з них буде перехоплена нашою ППО,” – зазначив експерт.
Олександр Мусієнко підкреслив: мости завжди були однією з основних цілей, тому їх захист має бути посилений. А також переправи прикриваються системами ППО настільки, наскільки це можливо в нинішніх умовах.
“Росія продовжує прагнути заблокувати логістику. Ці загрози завжди присутні, особливо коли ворог накопичує десятки дронів,” – підсумував співрозмовник.
Коли чекаємо на атаки з тисячею “Шахедів”
Під час останньої комбінованої атаки на Україну ворог використав понад 800 дронів, встановивши новий рекорд. У медіа вже обговорювалося, коли Росія зможе вийти на цифру у 1000 безпілотників за один раз.
На думку Мусієнка, це вимагатиме часу.
“Щоб застосувати 800 дронів, ворог був “на паузі”, подібні масовані удари не проводилися три тижні. Вони змогли накопичити їх. Сказати напевно, коли вони зможуть запускати до 1000 дронів, ще потрібно час,” – зазначив він в РБК-Україна.
Дрони можуть бути накопичені, однак не відомо, чи здатний ворог запустити таку кількість за короткий час.
“Безумовно, вони прагнуть до цього. Все залежить від обсягу накопичень до наступної атаки. Якщо між такими атаками пройде менше трьох тижнів, це може свідчити про тривожну тенденцію. Але поки говорити про тисячу дронів передчасно, хоча такі ризики дійсно існують,” – підсумував експерт.
У підготовці використовувались офіційні дані об пошкодженнях від рекордної атаки на Україну, заява прем’єрки Юлії Свириденко та публікації The New York Times з коментарями військових експертів Олександра Мусієнка і Владислава Селезньова.
