Ще два століття тому територія нинішнього Куликового поля в Одесі не нагадувала міський простір. Вона лежала за межами сформованої забудови й поступово перетворювалася зі степової околиці на військовий плац і місце громадських зібрань. Тут відбувалися поховання, святкування та важливі історичні події. Сьогодні поруч розташовані залізничний вокзал, Привокзальна площа, Канатна та Пироговська вулиці. На картах першої половини ХІХ століття ця ділянка ще фігурувала як великий вільний простір між Канатною вулицею та майбутнім залізничним вузлом.
Якою була ця територія до появи Куликового поля
Наприкінці XVIII століття місто повільно рухалося від свого старого ядра, а периферійні простори лишалися малозабудованими. Саме до такої зони належала територія майбутнього Куликового поля. У 1818 році неподалік облаштували міську митницю, що опинилася на межі зоною порто-франко. Поруч будували дороги, військові об’єкти й іншу інфраструктуру. Виростав тут і перший ботанічний сад Одеси.
Отже, на початку ХІХ століття ця ділянка перебувала в зоні, де одночасно сходилися кілька процесів:
- розширення Одеси за межі первісної забудови;
- функціонування порто-франко;
- розвиток митної інфраструктури;
- розміщення військових частин;
- поява нових доріг і транспортних напрямків;
- поступове перетворення відкритого степового простору на міську територію.
Завдяки цим обставинам площа стала зручною для масштабних заходів. Тут вистачало простору для військових шикувань, ярмарків і масових свят.
Плац, тюрма і територія, яку місто довго оминало
У 1826 році завершили будівництво Одеського тюремного замку. Величезна кам’яна споруда зайняла цілий квартал і стала одним із ключових об’єктів району. Навколо з’явилися казарми внутрішньої охорони, будинки для персоналу та супутні споруди. Поступово формувався специфічний міський простір.
Наявність в’язниці вплинула й на поховальну історію площі. Історичні свідчення вказують, що протягом ХІХ століття тут могли таємно ховати страчених у тюремному дворі. Серед похованих виявляли й політичних в’язнів. Водночас площа використовувалася для парадів і урочистостей. З 1864 року Куликове поле фігурувало як військовий плац.
Фото з відкритих джерелФото з відкритих джерел
Залізниця змінила Куликове поле
Перелом настав із розвитком залізниці. Площа опинилася поруч із одним із головних транспортних вузлів Одеси. У путівниках другої половини ХІХ століття згадували станцію «Куликове поле», звідки відправляли потяги в напрямку Балти та Ольвіополя.
У 1879–1884 роках на території площі будували новий залізничний вокзал. Проєкт розробив архітектор Віктор Шретер, будівництвом керував Олександр Бернардацці. Вокзал запрацював у 1884 році й зайняв значну частину колишнього відкритого простору. Поява вокзалу змінювала статус району: периферія перетворилася на територію біля одного з найважливіших транспортних об’єктів міста.
Навколо активізувалася забудова, розвивалися вулиці, торгівля й транспорт. Вільний простір служив для ярмарків, циркових вистав, атракціонів і масових свят. Тут збиралися тисячі людей; на Різдво, Великдень чи Новий рік площа ставала однією з головних локацій гулянь.
1918 рік: Куликове поле стає місцем масових поховань
Однією з найтрагічніших сторінок стало січня 1918 року. 15–17 січня в Одесі відбувалися збройні бої між українськими формуваннями Центральної Ради та більшовицькими силами. Після боїв Куликове поле перетворили на місце масових поховань.
21 січня 1918 року тут поховали учасників сутичок. Точна кількість загиблих залишається предметом дискусій: у джерелах фігурують цифри 104, 110, 117 та 119 осіб. У 1919 році тут ховали загиблих під час подальших боїв, а в 1920-му — людей, чиї останки пов’язували з відступом денікінських військ. З часом площа набула також меморіального значення.
Радянські десятиліття та проголошення незалежності
У радянський період Куликове поле активно перебудовували й озеленювали. Тут створили газони, клумби й висадили дерева. У 1932 році встановили перший пам’ятник борцям революції, але під час румунської окупації його демонтували.
Після Другої світової війни територія зазнала нових перетворень. Тут проводили поховання військових, загиблих під час оборони й визволення Одеси. Частину останків пізніше переносили на інші кладовища та меморіали. 29 липня 1959 року започаткували «Алею дружби», одним із перших дерев у якій посадив французький політик Моріс Торез. Площа поступово ставала великим зеленим громадським простором з алеями, ялинами, платанами, липами і дубами.
У 1967 році встановили монумент Леніну. Його висота разом із постаментом сягала близько десяти метрів. Після проголошення незалежності монумент демонтували. У 1990-х Куликове поле знову стало популярним майданчиком для міських заходів: дитячих свят, концертів, шахових турнірів, дискотек і фестивалів. Тут також проходили політичні акції, мітинги й збори.
Звідки взялася назва Куликове поле
Найпоширеніша версія пов’язує назву з родом Овсянико-Куликовських, який володів землями в цьому районі. За цим поясненням у народі спочатку вживали «Куликовські поля», що згодом скоротилось до «Куликове поле». Частина краєзнавців сумнівається в пов’язаності з поміщицьким родом. Вони вважають імовірнішою асоціацію з відомим Куликовим полем у російській історичній традиції. Загалом походження топоніма лишається предметом дискусій.
2 травня 2014 року
2 травня 2014 року Куликове поле стало місцем однієї з найтрагічніших подій в історії Одеси. На площі діяв наметовий табір прихильників Антимайдану. Після зіткнень у районі Грецької площі протистояння перекинулося на Куликове поле. На території площі та в Будинку профспілок виникла пожежа. Унаслідок цих подій загинули 48 людей, понад 200 отримали поранення.
Події стали предметом численних розслідувань і судових процесів. У 2025 році Європейський суд з прав людини встановив порушення статті 2 Конвенції через неналежні дії державних органів у запобіганні насильству, припиненні заворушень, своєчасному порятунку людей і ефективності розслідування. Судове рішення стосувалося виконання державою позитивних і процесуальних обов’язків, а не встановлення кримінальної вини конкретних осіб за всі події того дня.
Фото з відкритих джерелФото з відкритих джерел
Що зараз відбувається на Куликовому полі
Історія Куликового поля продовжує змінюватися на тлі повномасштабної війни. Навесні 2025 року на площі відкрили вуличну виставку знищеної російської військової техніки й пошкоджених українських об’єктів. Експозицію присвятили українським військовим і тим, хто захищає державу від агресії.
Серед експонатів — БМП-2, кілька БТРів, модифікований БТР-80 та інша пошкоджена техніка. Окремо показали понівечений трансформатор, як наочний приклад наслідків ударів по енергетичній інфраструктурі.
Фото: Суспільне ОдесаФото: Суспільне Одеса
Створено за матеріалами: 048.ua
