Історія кримських татар – це історія боротьби, вигнання, депортації та нескінченного повернення до своїх коренів. Сьогодні в Одесі проживає більше тисячі кримських татар. Для них Крим залишається не лише рідною землею, а й духовним центром, джерелом ідентичності. Одне з ключових свят для мусульман та кримських татар – Курбан-байрам – об’єднує родини, знайомить молодь із традиціями та підтримує спільноту.
Курбан-байрам: сенси й обряди
Цього року Курбан-байрам почали відзначати 6 червня. Святкування триває протягом чотирьох днів і пов’язане з хаджем – паломництвом до Мекки. Це не лише релігійне свято – це вияв солідарності, милосердя та духовного відновлення. Основним обрядом свята є жертвопринесення, яке має глибоке символічне значення. М’ясо жертви поділяється на три частини: для своєї родини, для родичів та для нужденних, як зазначає імам Хамза Іса.
– Один з елементів свята – це прояв милосердя. Людина має щось пожертвувати. А що саме? Звісно, курбани. Нужденних стало більше, не у всіх є можливість купити м’ясо. Тож кожен отримує подарунок: кілограм, два, три. Ми роздамо п’ять тонн м’яса. Можете собі уявити, скільки сімей його отримає? Це дуже приємно.
У сучасних умовах війни ця традиція набуває особливого значення.
– Частину віддаємо нужденним мусульманам, які служать у ЗСУ. Навіть з Одеси є знайомі, які вирушили добровольцями на фронт. Ви відчуваєте, що їх не вистачає. Ми намагаємося їх в першу чергу вітати, передавати, щоб вони також відчули атмосферу цього свята, – ділиться волонтер Ільяс Шейхістьямов.
Після святкового намазу люди відвідуюють один одного, аби привітати зі святом. Перша людина, до якої звертаються, – мама. Потім вітають всіх людей старшого віку. Молодші йдуть в гості до бабусь і дідусів, цілують їм руку на знак поваги і, звісно ж, отримують подарунки. Це можуть бути гроші або якісь маленькі приємності.
Підготовка до свята триває не один день. Голова громадської організації «Кримські татари Одещини» Февзі Мамутов підкреслює, що Курбан-байрам також є певною фінансовою культурою, яку він хоче передати своїм дітям:
– Є така особливість: можна виділити кошти на жертвоприношення тварин, а можна й не виділити. Тому в тебе має бути фінансова дисципліна, щоб протягом року збирати гроші саме для цього. Я дуже хочу, щоб мої діти на це звертали увагу.
Домашні традиції кримських татар: кава, частування і гостинність
Гостинність – важлива частина кримськотатарської культури. На свято Курбан-байрам рідні, сусіди та друзі відвідують один одного, пригощаються та дарують увагу. В кожному домі гостей зустрічають чашечкою ароматної кави, звареної у джезві, з натуральними вершками – хаймахом. Це не просто напій, а ритуал, частина родинного тепла, згадує пані Сєрвіназ.
– Я жила з бабусею, і треба було накривати стіл для гостей. В один із днів я нарахувала вісімдесят людей, які до нас прийшли. Зазвичай ми пригощаємо кавою та солодощами. Але якщо до нас приїздили з іншого міста, тоді ми завжди готували щось, щоб нагодувати їх після дороги.
На столі обов’язково присутні традиційні страви: сарбурма (м’ясний пиріг), плов, солодощі. Рецепти передаються з покоління в покоління, і сама кухня є важливою частиною ідентичності. У дні свята в кримськотатарських оселях двері відчинені – це знак поваги, турботи та єдності.
Пам’ять про депортацію і сучасні виклики
Історія кримських татар – це також річ про біль. У 1944 році більшість народу було депортовано. Сотні тисяч опинилися в Середній Азії. Лише з проголошенням незалежності України почалося масове повернення. Багато родин змогли повернутися лише у 1990-х. Серед них були й рідні Закіра Калмикова, пенсіонера, який вже чотири роки не може повернутися до свого будинку в Криму.
– Я свідок того, як мої родичі поверталися до Криму; я певною мірою сприяв цій справі. Знайшов під час повернення двоюрідного брата, який зміг повернутися до Криму лише в 1990 році, після того як понад сорок років зазнавав лих в Середній Азії.
Але в XXI столітті кримські татари знову зазнають переслідувань через окупацію Криму. Багато сьогодні знову змушені жити на материковій частині України, а іноді й за кордоном.
Курбан-байрам стає моментом духовного зв’язку з рідною землею. Це час, коли сім’ї згадують свою історію, моляться за полонених, телефонують тим, хто залишився в Криму. Це свято не лише релігійне; це свято пам’яті й надії.
*****
Одеса, завдяки своєму мультикультурному середовищу, стала справжнім домом для багатьох кримських татар. Тут живе пам’ять про історичну батьківщину та надія на краще майбутнє. Курбан-байрам об’єднує одеських татар, нагадуючи їм, що, навіть далеко від Криму, вони залишаються частиною єдиного народу, який пам’ятає, любить і чекає на повернення додому.
Довідка «ОЖ»
Кримські татари – корінний народ України тюркського походження, що сформувався на Кримському півострові та у степовій Україні. Вони складаються з кількох субетнічних груп.
Розмовляють кримськотатарською мовою, яка входить до тюркської мовної сім’ї.
Проєкт «Мультикультурна Одещина» підтримує Європейський Союз за програмою Дім Європи. Його зміст є виключною відповідальністю видання «Одеське життя» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
