Сьогодні розкажемо, як правильно відстоювати власні кордони, чим відрізняється самотність від свободи і на яких умовах одеські жінки дозволяють причалити новому залицяльнику.
— Цілечко Марківно, а шо це ви тут сидите?
— А ви шо хочете, шоб я тут лежала?
— Ну, я, звісно, перепрошую, але таки коли жінка лежить, то це, таки, прекрасно. Настільки прекрасно, шо художники це малюють.
— Художники пишуть.
— Значить, ви таки згодні, шо жінка, яка лежить, – це красиво.
— А знаєте, мені подобається хід ваших думок. А то мій Моня завжди вважав, шо місце жінки на кухні.
— А шо сталося з Монею? Чому в минулому часі?
— Не витримав Моня випробувань… ні кухнею, ні спальнею. Утік.
— То ви зараз точно… самотня?
— Не самотня! А вільна! Причому від усього. І від зайвих забобонів теж.
— Я перепрошую, таки я можу причалити?
— Ви!? Ви таки можете тільки спробувати. Я аби кому… борщ не варю.
Марина ГАРНИК
А ще ви можете дізнатися, чим пахне одеська кухня.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
