Основні моменти:
- «Укрзалізниця» запровадила обов’язкову верифікацію через “Дію” для ряду популярних поїздів.
- Автор висловлює критику щодо цього рішення, називаючи його ударом по пенсіонерах та малозабезпечених, які не мають смартфонів.
- У відповідь на критику, поїзди з Одеси та Львова до Києва були виключені з «чорного списку». Також для тих, хто не користується “Дією”, відкрили спеціальні каси в кількох містах.
- Автор Валерій Боянжу стверджує, що рішення щодо обов’язкової верифікації через “Дію” є незаконним і лише імітує боротьбу зі спекуляцією квитками.
Одеські пенсіонери відреагували на “квиткову революцію” недобрими жартами
Розглянемо нещодавню «революцію» у продажу залізничних квитків. На перший погляд, це свідчить про нерозуміння ситуації та непродуманість наслідків змін, які запроваджує керівництво українських залізниць.
Чому його називають поважним? Бо воно швидко реагує на критику, визнає помилки і частково змінює своє волюнтаристське рішення. Для нагадки, «волюнтаризм» означає ухвалення рішень усупереч об’єктивним умовам.
Тож, про що йдеться і які зміни? Основна ідея полягала в імітації боротьби зі спекуляцією залізничними квитками. Всім відомо, що ця «мафія» існує вже давно. На найбільш затребувані рейси квитки «раптом» закінчуються в касах, але біля них завжди крутяться особи, які мають «чисто випадково» квитки у потрібній кількості.
Ціни на квитки говорять про те, що ці особи в навчанні з арифметики запам’ятали лише один урок — той, про множення на два.
Замість того, щоб викорінити цю проблему роки тому, сучасні управлінці придумали «геніальну» (насправді, якщо відверто, то «генітальну») ідею для п’яти популярних маршрутів.
Щоб купити або повернути квитки на ці поїзди, пасажири повинні були верифікувати акаунт у застосунку «Укрзалізниці». Я запитав у літньої сусідки, яка планувала подорож до Києва: «Ви зможете верифікувати акаунт у застосунку “Дія”?»
Сусідка, хоч і у віці, відповіла без перебільшення. Вона цікавилася, що я такого курив. Я не образився, розумію, що аналогічно могли відповісти десятки, якщо не сотні тисяч громадян, які не є молодими і заможними.
Багато з них мають старі кнопкові телефони: хтось не може дозволити собі сучасний смартфон через маленьку пенсію, а інші просто вважають, що технології — це зайва незручність.
Таким людям, щоб зв’язуватися із кимось, вистачає простої старенької «трубки». Але, спостерігаючи за своїми не зовсім розумними рішеннями, «Укрзалізниця» прокоментувала у Telegram-каналі: «Ми продовжуємо використовувати всі методи, щоб знизити кількість можливих зловживань при купівлі залізничних квитків».
Імітація боротьби зі спекуляцією квитками
Концепція зводилася до бюрократичного принципу «Покарати невинних, нагородити непричетних». І кого ж покарали? Правильно — небагатих пенсіонерів. Я не раз і не два переглядав Конституцію України, але, напевно, пропустив пункт, що КОЖЕН громадянин країни ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ придбати смартфон і встановити застосунок «Дія».
Але, залізничне начальство вирішило, що «квитки на певні поїзди можна буде купити тільки онлайн через мобільний застосунок або на сайті “Укрзалізниці” з обов’язковою ідентифікацією (підтвердженням особи) через “Дія.Підпис”».
Люди, звісно, почали висловлювати незадоволення, і УЗ активувала свої вищі розумові здібності: поїзди на Київ з Одеси та Львова були зняті з «чорного списку». Для трьох, які залишилися без «амністії», відкрили спеціальні каси в Чопі, Ужгороді, Одесі, Львові та Києві, типу «для тих, хто не вірить у верифікацію». Цей проект назвали пілотним, сподіваюся, що «перший пілот» УЗ обере правильний напрямок.
А тепер про імітацію боротьби зі спекуляцією. Приведу приклад часів, коли до влади прийшов ідеолог путінізму — Гітлер. Німеччина була в тяжкому становищі після Першої світової війни, економіка падала. В їхній залізничній системі перевезення були збитковими: більшість пасажирів їздили «зайцями», не сплачуючи за проїзд.
Одного разу, під час однієї з зупинок, група СС зупинила потяг і перевірила квитки. Потім безквиткових вивели за борт і розстріляли. Чутки швидко поширились, і з наступного дня штат контролерів на залізниці можна було скорочувати — ЖОДНОГО «ЗАЙЦЯ»!
Це нагадує фразу з фільму: «Шурик, це ж не наші методи!» Так, розстріли — не наші методи, я до них не закликаю!!! Але які ж НАШІ методи?
Схоже, що їх формулює досить влучний жарт про наших правоохоронців: «Ніколи нам із корупцією боротися, самі не встигаємо хабарі брати!»
Якщо погуглити, можна знайти запис старого театрального номера: «Боротьба нанайських хлопчиків». Це один з небагатьох народів Далекого Сходу.
На сцені йде активна боротьба двох нанайців, один намагається перемогти другого, а потім виявляється, що це один артист у костюмі імітує боротьбу сам із собою! Вам це нічого не нагадує?
Корупціонери допомагають росіянам
Уже кілька років в Україні триває боротьба з «гітлереням» путіним, війна на життя і смерть. Здавалося б, не гріх згадати лозунг часів Другої світової — «Все для фронту, все для перемоги!» Але біда в тому, що крадуть і у фронту, і у перемоги такими масштабами, що це жахає! Білетні махінації на цьому фоні — це дитячий лепет!
Що коїться на митниці, з тими їхніми мародерськими «гешефтами», які дозволяють «грабувати» Україну на державному рівні?! Будьмо об’єктивними: за роки війни в країні зросла гласність щодо «ворогів народу» (великою мірою я маю право використовувати цей термін, хоч і сталінський, до корупціонерів). Зросла й кількість кримінальних справ.
«Злочинність у країні залежить не від кількості злочинців, а від можливості держави з ними боротися», — заявив персонаж Висоцького. Яка ж ця «здатність»? Подивіться на інформацію з матеріалу «Гра не варта свічок…» на сайті «Економічна правда» від 31 липня.
«Кожного року від нелегального ринку підакцизних товарів Україна втрачає 25 млрд грн, а боротьба з тіньовим ринком приносить лише 25 млн грн». Ось і наші нанайські хлопчики… Підакцизні товари — це алкоголь і тютюн. Не так давно багато сказано про зловживання в закупівлі БЕЗДРОНІВ…
Що-що ви сказали, читачу!? Розстрілювати!? Ні, не треба…
P.S. Поставив крапку, заглянув для «перекуру» на один із херсонських сайтів у Telegram. Читаю: «У Херсонщині про підозру повідомлено кільком посадовцям і підприємцям, які розікрали майже 36 млн грн бюджетних коштів. Схеми зловживань стосувалися завищення вартості робіт, фіктивних виплат… Серед фігурантів — директори приватних компаній, чиновники місцевого самоврядування…»
Чудово! Зараз роки три (не більше!) триватиме слідство і покарають… двірника. А чи не правий той читач, який в кінці цього матеріалу висловив свою думку? Не знаю, не знаю…
Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса
