Обговорюється Стамбульська конвенція, розроблена Радою Європи та підписана багатьма державами. Цей договір трактує насильство щодо жінок як порушення прав людини й охоплює різноманітні форми гендерно зумовленого насильства.
Супротивники конвенції в Латвії стверджують, що документ вводить концепцію гендеру як соціального конструкта, що переходить межі біологічної статі. Вони впевнені, що національної законодавчої бази цілком достатньо для подолання домашнього та гендерного насильства.
Однією з провідних сил, що ініціювали вихід, став «Союз зелених та фермерів», котрий порушив коаліційну дисципліну і перейшов в опозицію. В результаті за вихід з конвенції висловились 56 з 100 депутатів.
“Це не відобразиться на зусиллях у боротьбі з домашнім насильством. Інструменти захисту від цього явища існували в латвійському законодавстві й до Стамбульської конвенції,” – сказав Гунарс Гутріс, член парламенту від Союзу зелених та фермерів.
Останні події демонструють суспільну напруженість: за інформацією громадського мовника LSM, у середу близько 5000 людей протестували проти виходу з договору у центрі Риги. Прем’єр-міністр Евіка Сіліна звернулася до мітингувальників, висловивши підтримку продовженню дії конвенції.
“Цей крок може завдати серйозної шкоди позиціям Латвії в Європейському Союзі та на міжнародній арені,” – заявив Андріс Суваєв, голова парламентської групи Прогресивних партій.
Стамбульська конвенція була підписана у 2011 році в Стамбулі та набула чинності у 2014 році після ратифікації більшості країн ЄС. Латвія ратифікувала договір у 2023 році та може стати другою країною, яка офіційно вийде з нього після Туреччини, що зазнала критики з боку Єврокомісії після свого виходу у 2021 році.
Схожі спроби виходу з конвенції мали місце в Польщі у 2020 році та в Чеській Республіці минулого року, але там політичні зміни затримали або заблокували ці процеси.
