Ключові моменти:
- П’ятеро випускників Долинського ліцею обрали професії, пов’язані зі службою Україні — ЗСУ та ДСНС
- Одна з випускниць планує стати військовою психологинею та вступати до Військового інституту КНУ імені Шевченка
- Понад 50 учнів ліцею отримали нагороди за перемоги в олімпіадах і конкурсах — це майже кожен третій школяр
- У школі фіксують різке скорочення кількості дітей: цьогоріч четвертий клас закінчили лише вісім учнів, а до першого можуть піти всього шестеро
Журналістка Антоніна Бондарєва побувала на урочистостях з нагоди останнього дзвоника у Долинському ліцеї Ренійської громади, поспілкувалася з учителями, батьками та випускниками. Під час святкування особливо відчувалося, як війна та демографічні зміни впливають на кар’єрні уподобання молоді й майбутнє сільських шкіл Одещини.
Три випускники – у ЗСУ, два – у ДСНС
Цьогоріч зі школи випустилися 18 юнаків та дівчат. Класна керівниця Лариса Лєсних розповіла, що шестеро випускників планують продовжити навчання за кордоном.
— Проте більшість учнів обирають вітчизняні виші, — каже Лариса Петрівна. — Двоє хлопців прагнуть стати рятувальниками і служити в ДСНС, ще один юнак бачить себе професійним військовим. Вразило також, що шлях захисниці обрали дві дівчини.
Лариса Лєсних
Одна з учениць, Дарія Салі, поділилася своїми планами:
— Я вже отримала направлення до Військового інституту при Київському національному університеті імені Шевченка. Обрала спеціальність «соціологія», бо хочу працювати військовою психологинею. Переконана, що таких фахівців зараз катастрофічно бракує, і я прагну стати корисною своїй країні.
Випускниця Дарія Салі
Кожен третій учень – із дипломом
Свято останнього дзвоника перетворилося на справжній зорепад нагород: грамоти й дипломи отримали ті, хто захищав честь ліцею на предметних олімпіадах, інтелектуальних змаганнях та творчих конкурсах.
— Наші діти цього року виборювали перемоги у 37 різних олімпіадах та конкурсах, — розповіла директорка ліцею Маріанна Черня. — Протягом року ми ретельно фіксували кожен здобутий бал і всі досягнення, формуючи велику таблицю результатів. Була напружена, але чесна боротьба; наприкінці ми відзначили найсильніших у 12 номінаціях.
Найбільший захват викликало коло пошани: понад п’ятдесят нагороджених учнів вийшли на сцену під бурхливі оплески — це, на хвилину, майже кожен третій учень школи. Вони приймали вітання, тримаючи дипломи, як справжні герої дня.
— Цього складного навчального року ми перейшли на дистанційне навчання лише на тиждень. Ми зробили все, щоб уроки проходили очно, у класах, а не перед екранами, і це дало свої плоди, — додала Маріанна Дмитрівна.
Тихий біль, що не минає
Але поряд із святом відчутний і тривожний біль: демографічна ситуація погіршується, і це болить кожному вчителю та батьку. Якщо до дев’ятого класу цього року дійшли 18 учнів, то четвертий закінчили лише вісім школярів. А восени до першого класу можуть піти всього шість дітей.
Ця тривожна тенденція стосується не лише Ренійської громади, а й країни загалом. Саме тому освіту чекають невідворотні й непрості трансформації.
Раніше ми писали, чи потрібен випускний під час війни: що кажуть родини з Одещини.
Читайте також розслідування — Мільярди на шкільних обідах: одеська монополія, кримінальні справи й елітна нерухомість
Повідомлення опубліковане раніше.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
