Хто така Марія Магдалина
Марія Магдалина – одна з найвідоміших і загадкових постатей у Біблії. Вона була вірною послідовницею Ісуса і свідком його воскресіння. У Євангеліях згадується, що Ісус звільнив її від семи демонів (Луки 8:2), і з того часу вона стала його ученицею.
Протягом століть її образ перекручували, зображаючи її як блудницю, але це не має чіткої біблійної основи. Марія Магдалина була першою, хто побачив воскреслого Христа і повідомив про це апостолам, що свідчить про її важливу роль у християнстві.
Археологічних доказів про її особисте життя майже немає, але розкопки міста Магдала дають уявлення про середовище, в якому вона жила. Гіпотези про те, що вона була дружиною Ісуса, не підтверджені історичними чи біблійними джерелами.
Сьогодні Марія Магдалина вважається святою і символом покаяння та віри в багатьох християнських традиціях.
Свята Марі́я Магдалена, мозаїка (зображення: Вікіпедія)
Як відрізнити факти від вигадок
Текстові згадки про Марію Магдалину походять переважно з канонічних Євангелій (Матвія, Марка, Луки та Івана). У них вона зображена як послідовниця Ісуса та свідок його воскресіння. Однак, деталі її життя варіюються: Лука говорить, що вона була звільнена від демонів, а інші описують її як свідка розп’яття.
Неканонічні євангелії, які не увійшли до Нового Завіту, також подають різні версії її стосунків з Ісусом, іноді натякаючи на їх близькість. Деякі з цих текстів навіть стверджують, що учні-чоловіки зневажливо ставилися до неї через її стать. Також, вірогідно Марія не пов’язана з жодним чоловіком, як це зазвичай було з іншими жінками в Біблії, що свідчить про її незалежність.
Через неоднозначність в текстах про Марію Магдалину виникли численні міфи. Один з найпоширеніших – що вона була блудницею. Цей міф поширився з 591 року, коли Папа Григорій I помилково пов’язав Марію з грішницею з Євангелія від Луки. Хоча доказів цього немає, уявлення зберігалося століттями.
Окрім текстів, вчені також використовують археологію для дослідження біблійних земель, що допомагає зрозуміти контекст, у якому жила Марія Магдалина, хоча це і не завжди просто.
Католицька ікона Розп’яття з Марією Магдалиною (зображення: Вікіпедія)
Археологічні пошуки
Археологи покладаються не лише на тексти, щоб вивчати минуле. Стародавні знахідки допомогли краще зрозуміти світ, описаний у Біблії, хоча це не завжди легко.
Щодо Марії Магдалини, багато хто вважає, що її ім’я походить від місця Магдала, що розташоване біля Галілейського моря. Проте історики, як-от Елізабет Шрадер Польцер і Джоан Тейлор, вказують, що під час життя Ісуса це місце було відоме як Таріхея, а не Магдала, і її ім’я могло бути почесним титулом (“Марія-Вежа”), а не вказівкою на рідне місто.
Археологічні розкопки у Магдалі виявили цінну інформацію про життя в першому столітті – стародавню синагогу та ритуальні водні споруди, але доказів про саму Марію Магдалину поки немає.
Явлення воскреслого Христа Марії Магдалині, Іванов (зображення: Вікіпедія)
Останні дослідження
Попри прогалини в історії, вчені продовжують знаходити цікаві підказки про Марію Магдалину завдяки давнім текстам. У кінці 2023 року опублікували фрагмент папірусу P.Oxy 5577 з Єгипту, в якому Ісус наставляє жінку, на ім’я Марія стати “образом вічного світла”. Хоча немає прямих доказів, що це саме Марія Магдалина, текст підтримує можливість її близькості до Ісуса.
Елізабет Шрадер Польцер визнає, що багато деталей життя Марії залишаються невідомими, включаючи її походження та подальшу долю після подій Великодня. Проте її історія важлива, бо вона проливає світло на раннє християнство і допомагає зрозуміти, чому її часто неправильно розуміли.
Марія Магдалина стала символом для маргіналізованих людей, зокрема для секс-працівниць та прокажених, на честь яких називали лікарні. Вона залишається важливою фігурою для тих, хто відчуває себе відштовхнутим або незрозумілим суспільством.
“Марія Магдалина резонує з тими, хто відчуває, що їхні голоси не чують. Її історія дозволяє відновити важливі аспекти бачення Ісуса для всього людства”, – підсумовує Шрадер Польцер.
Вознесіння Марії Магдалини, Хусепе де Рібер (зображення: Вікіпедія)
