Кінець лютого в Одесі наповнюється ароматами масла, свіжого сиру та млинців — це вірна ознака наближення Масниці. У 2026 році святкування припадає на період з 16 по 22 лютого. Цей тиждень — останній перед Великим постом, який розпочинається 23 лютого, а православний Великдень у цьому році святкується 12 квітня.
“Той тиждень, який за народною традицією називають Масляною, або Масницею, в церковній традиції зветься Тижнем сирним, масляним, або Сирною седмицею. Таку назву цей тиждень отримав через те, що впродовж нього дозволяється вживання молочних продуктів (відтак, і сиру), а також яєць. До того ж, цей тиждень є загальницею, тобто одноденних постів у середу і п’ятницю немає”, – йдеться у повідомленні Православної церкви України.
Свято з глибокими дохристиянськими коренями
Історія Масниці сягає давніх часів: ще до хрещення Русі слов’янські громади проводили обряди, щоб відзначити пробудження природи. Для суспільства, яке жило працею на землі, зима була складним і виснажливим періодом. Поява перших теплих променів сприймалася як перемога світла над холодом і темрявою, тож люди відзначали це урочисто. Поступово церква уввела народні традиції у свій календар, пов’язавши святкування з підготовкою до посту, але багато старих обрядів збереглися й донині — особливо в сільській місцевості. В Україні Масницю називали по-різному: Масниця, Масляна, Колодій, Запусти, Бабин тиждень — кожна назва відображає певну грань звичаїв. За народними уявленнями цей тиждень часто вважали жіночим: від жінок очікували ініціативи й частини владних побутових ритуалів, а чоловіки повинні були поступатися й виконувати побажання господинь.
Не тільки млинці: що традиційно готували
Незважаючи на те, що Масниця нині часто асоціюється перш за все з млинцями, в давнину вони символізували сонце через свою круглу форму і рум’яність. Перший млинець традиційно віддавали за упокій — його або передавали потребуючим, або залишали на підвіконні на згадку про померлих. Ілюстрація, створена ШІ. Проте головною святковою стравою у багатьох регіонах були вареники з сиром, щедро политі сметаною та маслом. Молочні продукти — сир, масло, вершки — у народній уяві символізували достаток і родючість. Ілюстрація, створена ШІ.
Страви, які можна приготувати на тиждень Масниці:
- Борошняні вироби: налисники з сиром; млинці з різними начинками — маком, ікрою, грибами, медом з горіхами; оладки; сирники; пампушки.
- Традиційні українські страви: вареники з сиром, картоплею, капустою; ліниві вареники; галушки.
- Молочні і сирні страви: сирна запіканка; домашній сир зі сметаною; сметанник; домашній йогурт; рулети з творогу.
- Випічка: пироги з сиром або капустою; смажені пиріжки; медівник; млинцевий торт.
- Перші страви: рибний борщ; пісний борщ; капусняк; юшка.
- Солодощі: домашнє варення; узвар; горіхи в меду.
Традиції і гуляння
За звичаєм у п’ятницю зяті навідувалися до тещі на млинці, а в неділю перед Масницею — так звану М’ясну неділю — востаннє перед постом дозволялося вживати м’ясні страви. Масниця завжди була гучним і веселим святом: молодь каталася на прикрашених стрічками санях, співала обрядові пісні та брала участь у народних іграх. Катання з пагорбів, гойдалки та різні забави символічно мали на меті розбудити природу, прогнати холод і наблизити весну. Кульмінацією святкувань часто було спалення солом’яного опудала — образу зими: його вивозили вулицями, дражнили, а ввечері спалювали у великому вогнищі, навколо якого водили хороводи та співали. Для людей це було не лише розвагою, а й обрядом очищення — через вогонь відпускали холод, образи й зайве. Ілюстрація, створена ШІ.
Неділя Масниці — Прощена неділя. У цей день люди просили один в одного вибачення навіть за дрібні образи, щоб увійти в піст з чистим серцем. Фраза “Пробач мені” звучала від щирого серця, на що відповідали: “Бог простить, і я прощаю”.
Масниця для одеситів сьогодні — повернення до витоків
У сучасній Україні Масниця переживає відродження: у містах проводять фестивалі, ярмарки та етнографічні вистави. Попри концертні сцени й туристичний антураж, найважливіше залишається тим самим — родинний стіл, тепла розмова і готовність просити та давати прощення. Масниця — це свято тепла й переходу, нагадування, що після найхолодніших днів обов’язково настане весна. Можливо, сьогодні сенс цього давнього обряду звучить особливо актуально: триматися разом, берегти традиції і зустрічати світло навіть після темряви.
Нагадуємо
Одеський Пасаж — це живий організм, який понад сто років змінюється разом із містом: переживав катастрофи, пожежі, війни й відроджувався. Для одеситів він є і пам’яткою архітектури, і торговим простором, і офісним кластером, готелем та місцем щоденного життя.
Створено за матеріалами: 048.ua
