Раніше ISW зазначав, що російським військам важко проводити одночасні масштабні наступальні операції, але вони схильні до проведення наступальних операцій “імпульсами” на різних ділянках фронту, причому інтенсивність одного сектора зменшується, коли інший сектор збільшується.
Протягом усього літа окупанти періодично проводили механізовані штурми на Лиманському Часів’ярському і Авдіївському напрямках в Донецькій області, а нещодавно активізували штурми на захід і південний захід від Донецька. Також росіяни перекинули частини 90-ї танкової дивізії Центрального військового округу (ЦВО) (41-а загальновійськова армія (ОАА)) з Авдіївки на південний захід від Донецька. Це, на думку аналітиків Інституту, свідчить про те, що російське військове командування, не маючи тактичних досягнень в районі Авдіївки, змінює пріоритет на Донецьк.
Російські війська, ймовірно, спрямують у цей район додаткові механізовані сили, щоб використати слабкі місця української оборони та досягти певного територіального просування, хоча б обмеженого, протягом літа 2024 року, прогнозують в ISW.
Переглянуті цілі
Раніше вважалося, що влітку російські війська планували захопити решту території Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей, але вони, ймовірно, переглянули ці плани після надходження військової допомоги США Україні в квітні 2024 року.
Російське військове командування може мати намір представити обмежені тактичні наступи на заході Донецької області, включаючи перерізання траси Вугледар-Костянтинівка, як велику перемогу російського народу.
Втрати бронетехніки обтяжать армію РФ у довгостроковій перспективі
Готовність російського військового командування погодитися на дорогі втрати бронетехніки без проведення широкомасштабної багатоспрямованої наступальної операції або досягнення значних операційних успіхів у західній Донецькій області, ймовірно, обтяжить російську армію в довгостроковій перспективі.
Зараз для проведення періодичних штурмів техніки достатньо, однак незрозуміло, чи мають окупанти необхідні резерви бронетехніки для проведення одночасних широкомасштабних наступальних операцій на кількох ділянках фронту та компенсації збільшених втрат бронетехніки, які виникли б у результаті посилених механізованих операцій.
Готовність російського військового командування продовжувати обмежені тактичні досягнення в обмін на значні втрати бронетехніки ставатиме все дорожчим, оскільки російські війська в найближчі роки спалять обмежені запаси зброї та обладнання радянських часів.
