Мазут — це токсична речовина, яка довго не зникає й перетворює водойми Одещини на екологічно небезпечні зони. Один із найскладніших для ліквідації забруднювачів водних систем може зберігатися в екосистемі десятиліттями, фактично «консервуючи» донні відкладення й створюючи тривалу загрозу для природи та людей.
Мазут утворюється як залишковий продукт переробки нафти і містить багато асфальтенів, сірки, азоту та важких металів. Через ці фізико‑хімічні властивості його застосовують у енергетиці, промисловості та будівництві, але саме вони роблять речовину вкрай небезпечною для довкілля. Коли мазут потрапляє у воду, він швидко перетворюється на довготривале джерело забруднення.
«Через високу густину та в’язкість мазут формує на поверхні води щільні плівки й згустки. До цих утворень прилипає ґрунт і мінерали, що робить їх важчими й призводить до часткового занурення. У залежності від температури консистенція може коливатися від текучої до смолоподібної, що значно ускладнює збір і транспортування», — повідомляють у Державній екоінспекції Південно‑Західного округу.
За впливу вітру й хвиль мазут розтікається тонким шаром і утворює стійку «кору», яка блокуючи газообмін, практично «задушує» водну екосистему. Частина речовини може перетворюватися на густу емульсію, яку звичні методи збору видалити важко. З часом мазут осідає на дно, «консервуючи» донні відкладення, де може залишатися дуже довго.
«Природне розкладання мазуту відбувається надзвичайно повільно. У донних відкладеннях він може зберігатися від 10 до 50 років майже без змін властивостей. Чим довше речовина залишається у водоймі, тим більше страждає екосистема: забруднення накопичується в організмах і поширюється углиб водного середовища», — зазначають у відомстві.
Очищення вод від мазуту вимагає застосування комплексу заходів. Бонові загородження ефективні лише за спокійної води; скімери залежать від погодних умов та густини мазуту; сорбенти добре поглинають забруднення, але їх використання вимагає значних витрат і подальшої утилізації. Хімічні дисперсанти можуть розщеплювати мазут, однак вони несуть ризики для водної флори та фауни. Біологічні методи є більш екологічними, та водночас повільні й залежать від конкретних умов водойми.
«Мазут — один із найнебезпечніших і найскладніших для ліквідації забруднювачів. Найважливішим є запобігання аваріям, оперативна реакція на розливи та впровадження сучасних технологій збору нафтопродуктів», — додають експерти.
Нагадуємо
Екоінспектори зафіксували факт незаконного знищення дерев породи тополя на Одещині. У місті Білгород‑Дністровський вирубку оперативно припинили, а винних притягнули до відповідальності.
Створено за матеріалами: 048.ua
