Меморіальний комплекс 411-ї батареї в Одесі зберігає унікальні свідчення оборони міста 1941 року. Сьогодні частина військової техніки іржавіє, музей зачинений, а експонати сусідять із дитячими атракціонами.
Журналістка Вероніка Поліщук відвідала меморіал, поговорила з військовим істориком Василем Прокоф’євим і дізналася, чому зупинилися проєкти відновлення. Своїми ідеями щодо майбутнього комплексу поділилися одеські історики Олександр Бабіч і Сергій Гуцалюк.
Ключові моменти:
- Раритетна військова техніка 411-ї батареї поступово руйнується без належного догляду.
- Музей зачинений, територія меморіалу дедалі більше нагадує парк розваг.
- Плани реставрації залишилися нереалізованими, експонатам потрібна фінансова підтримка.
- Історики пропонують поєднати пам’ять про дві війни в одному меморіалі.
Атракціони на місці боїв та тральщик для екстремалів
У ясний осінній день парк на території 411-ї батареї повний людей. Діти лазять по військовій техніці часів Другої світової. Вони ганяють на машинках поміж раритетними гарматами і стрибають на батутах.
Популярністю користується трамвай, що у 1941 році курсував маршрутом «Одеса — фронт». Багатьом іще цікаво піднятися на мінний катер-тральщик. Але судячи з усього, він не виглядає ані надійним, ані безпечним.
«Стан тральщика дуже поганий. Так і є по всьому меморіалу», — каже військовий історик Василь Прокоф’єв. Раніше за об’єктами слідкували шефи та підприємства. СРЗ‑2, наприклад, займався тральщиком. Зараз цього партнера вже немає.
З 2014 року Василь працював тут старшим науковим співробітником. Тепер четвертий рік він служить у Збройних силах України. За його словами, ремонти точково робили різні організації.
Наприклад, трамвайне депо останній раз ремонтувало меморіальний трамвай у 2022 році. Репліку літака І‑16 обслуговувала 5‑та повітряна армія. Але це було давно.
Чому на «Малютку» немає грошей?
Ніхто вже не наважується заходити на підводний човен «Малютка». Він сильно проржавів. На постаменті висить попередження: «Експонат в аварійному стані. Прохання близько не підходити».
«Лівий борт колись хотіли зрізати і зробити там експозицію «Чорноморський флот у Другій світовій». Але сьогодні човен може просто розсипатися», — каже Прокоф’єв. Раніше портовики проводили ремонти. Потім приходили ветерани-підводники з пропозиціями відновити човен. Але вони просили оплату робіт.
В Одеському історико-краєзнавчому музеї, філією якого є меморіал 411-ї батареї, не вистачає коштів на реставрацію експонатів. Тим часом на території працюють десятки атракціонів і кіосків з кавою та хот‑догами.
Чому б не спрямувати кошти від оренди площ на відновлення техніки? Це питання до дирекції краєзнавчого музею, відповідає історик. Директорка музею відмовилася давати коментарі щодо меморіалу.
Іржаві каркаси та закриті експонати: чому не працює музей оборони Одеси?
Вхід на центральну алею меморіалу фактично перетворився на парковку. Банери з фото воєнного часу демонтували. Замість них лишилися іржаві каркаси з облупленою фарбою.
«Спочатку там були плакати міст‑героїв», — згадує Прокоф’єв. У 2014 році колекцію замінили на фото оборони Одеси. Чому зняли повністю — невідомо.
Музей меморіального комплексу зачинений. Замість експозиції відвідувачі бачать залізні грати і йдуть геть розчарованими.
«Музей зачинили в перший місяць війни», — розповідає історик. Було рішення евакуювати колекцію до Львова. Потім відвантаження скасували. Частину експонатів забрали у фонди краєзнавчого музею. Частково залишили на місці.
Експозицію Другої світової у краєзнавчому музеї наразі розібрано. Через це, ймовірно, і меморіальна експозиція не працює. Дирекція чекає розпорядження зверху, додає історик.
У 2022 році поруч відкрили виставку пошкодженої російської військової техніки. Здавалося б, це могло б стати початком оновлення комплексу, поєднавши історію оборони міста і сучасні події. Проте йдеться лиш про розмови, констатує Прокоф’єв.
Одеський меморіал, який нікому не потрібен?
За комплексом нині стежать завгосп і кілька працівників. Не можна сказати, що зовсім нічого не роблять. Наприклад, зникли графіті, які псували техніку.
На фасаді бруствера другої позиції батареї встановили нову табличку українською мовою. В ній перелічено підрозділи Приморської армії та дії 3-го Українського фронту у 1944 році.
Однак після мобілізації Прокоф’єва почався занепад комплексу, кажуть колеги. Він мав багато планів щодо розвитку меморіалу. Більшість цих планів не здійснилися.
«Насамперед планували ремонт другої позиції батареї», — розповідає Василь. Ремонт розпочали завдяки орендарям. Хотіли відремонтувати підземні укриття і підключили електрику. Волонтери чистили бункер і правий податчик боєкомплектів. Потім роботи завмерли.
Була ідея зробити імітацію позиції протитанкової батареї. Знайшли креслення траншей і капонірів. Планували залити бетонну підлогу і встановити дві гармати. Протитанкові їжаки перенесли з берега, але задум не реалізували.
Ситуація виглядає дивно. Меморіальний комплекс, який міг би заробляти на оренді, нині веде жалюгідне існування. Складається враження, що для керівництва краєзнавчого музею ця філія — «валіза без ручки». Неприємно нести і неможливо викинути.
«Не в керівництві музею справа. Над ним є облрада і департамент культури», — припускає Прокоф’єв. Він додає, що в Українському інституті національної пам’яті існують різні підходи щодо участі України у Другій світовій. Це теж може впливати на долю меморіалів.
Василь вважає, що меморіалу потрібна значна фінансова підтримка. Він пропонує передати комплекс у підпорядкування Військово‑морських сил України.
Яким має бути Меморіал 411-ї батареї: думка одеських істориків
Олександр Бабіч: «Меморіал, який об’єднає пам’ять двох воєн»
«Комплекс необхідно трансформувати», — переконаний історик і військовослужбовець ВМС Олександр Бабіч. Він вважає створення меморіалу, що поєднав би пам’ять про дві війни, слушним кроком.
Майданчик із бойовою технікою Другої світової безцінний. Багато зразків нині важко знайти. Їх треба зберегти. Поруч могла б стояти і техніка сучасної війни, в тому числі пошкоджена російська.
Техніку можна або реставрувати, або зберегти у нинішньому вигляді, як на Куликовому полі. Потрібно також переглянути експозицію музею. Розповідати слід не тільки про героїзм, а й про трагедію тих днів.
Комплекс — фактично зелена зона. Її треба зберігати, адже в Одесі мало якісних паркових територій. На жаль, частина меморіалу вже перетворена на розважальний майданчик.
За словами Бабіча, там було близько 30 об’єктів оренди — МАФи, гойдалки, каруселі. Це треба розмежувати. Кататися на каруселях біля техніки, присвяченій війні, неприйнятно. Втрачається сенс меморіалу та шани до пам’яті.
Сергій Гуцалюк: «Меморіал мілітарної історії півдня України»
«Експонати меморіалу мають бути збережені», — впевнений історик і капітан ЗСУ Сергій Гуцалюк. Він додає, що комуністична символіка має бути усунена згідно з законом.
Гуцалюк прогнозує, що після війни обласна військова адміністрація відновить меморіал. У ньому потрібно відобразити і події нинішньої війни. Одеса стоїть під постійним вогнем, і це теж слід увіковічнити.
В експозиції мають з’явитися уламки, що падали на місто, а також зразки озброєння, що збивали ракети. Треба показати підрозділи, які відбивали повітряні атаки, а також ті, що прикривали Одесу у 2022 році.
Гуцалюк бачить меморіал як простір для всієї мілітарної історії півдня України: князівські часи, козацькі періоди, імперські сторінки, перші визвольні змагання, Друга світова та сучасні конфлікти. Для цього на 411‑й батареї є можливості.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
