Ключові моменти:
- ТОВ «Фабрика Смаку» довгий час домінує на ринку шкільного харчування в Одесі
- батьки та школярі масово скаржаться на низьку якість обідів
- компанія фігурує в низці кримінальних проваджень, пов’язаних із використанням бюджетних коштів
- тендери на сотні мільйонів гривень часто проходять без реальної конкуренції
- співвласники фірми за останні роки придбали елітну нерухомість і надали великі позики
Розслідування почалося з простих шкільних тарілок — холодні напівфабрикати, «вологий» рис із неприємним запахом і «склеєна» гречка. У соціальних мережах батьки учнів Одеси неодноразово публікували скарги на якість шкільних страв.
Журналісти зібрали фото- і текстові свідчення школярів і батьків, перевірили тендерну документацію та судові ухвали, вивчили матеріали кримінальних проваджень, поспілкувалися з експертами та спрямували запити до правоохоронних органів, щоб з’ясувати: чому при наявності численних скарг ситуація не змінюється.
У результаті стало зрозуміло: ланцюг постачань готових страв до навчальних закладів має ознаки монополізації — ринок роками контролює вузьке коло фірм.
Найпомітніший гравець і далі отримує великі замовлення, хоча став фігурантом актуальних кримінальних проваджень місцевої поліції. До появи вироку закон дозволяє компанії й надалі брати участь у публічних закупівлях.
Крім того, конкуренція на практиці відсутня: торги начебто оголошуються, але реальних супротивників з боку інших постачальників часто не з’являється.
У цьому матеріалі — чи вплинула позиція очільника міської військової адміністрації щодо розслідування ринкової концентрації, яка нерухомість з’явилася в одних із співвласників ключового постачальника шкільних обідів і як коментує ситуацію сама компанія, що фігурує у слідчих провадженнях.
Що (не) їдять діти: польове спостереження
Після численних постів у соцмережах журналісти разом із батьками та самими учнями протягом кількох днів спостерігали за тим, як харчуються діти у кількох одеських школах.
Для моніторингу відібрали дві школи, де постачання забезпечує ТОВ «Фабрика Смаку» — фірма, яка за роки роботи стала найбільшим постачальником готових обідів до закладів освіти регіону та неодноразово опинялася в епіцентрі скандалів навколо бюджетного харчування.
Учні фотографували сніданки та обіди і передавали знімки батькам, ті — до редакції. Отримані кадри дали значно правдивіше уявлення про реальний стан справ, ніж офіційні звіти або презентації оновленого шкільного меню.
На знімках — напівфабрикати: холодні млинці з сиром, гречка з тушонкою, поверх якої місцями видно шматки смальцю, розмоклі гарніри та салати, до яких діти майже не торкалися. Після кількох ложок чимало учнів відсували тарілки, хтось обмежувався вареним яйцем або булкою.
Пропонуємо галерею із фотографіями холодних обідів, зроблених у рамках спостереження:
Ще одна проблема — навіть коли їжа була гарячою, частина дітей відмовлялася їсти деякі елементи «здорового меню». Деякі позиції відповідали новим нормам (менше солі, цукру та жиру): наприклад, терта морква без солі й олії чи випічка без цукру.
Батьки зазначали: «Це, звісно, правильно, але страви повинні бути ще й смачними або хоча б їстівними».
Після уроків журналісти бачили багато тарілок із незачепленою їжею. Один із учнів у повідомленні батькам коротко підсумував свій досвід: «Мамо, це було настільки жахливо, що я не зміг це їсти».
Після польової частини розслідування розпочався системний аналіз: тендерів, договорів, судових рішень та матеріалів кримінальних справ, щоб з’ясувати, чому шкільні обіди — на які місто щороку витрачає сотні мільйонів гривень — часто викидають.
«Фабрика Смаку» як системний гравець
ТОВ «Фабрика Смаку» зареєстрували в травні 2015 року, і вже за кілька місяців компанія почала отримувати перші державні підряди на організацію харчування в Одесі.
Нині це — найбільший постачальник готових страв для закладів освіти в місті та області.
За даними аналітики, за десять років роботи компанія уклала з державними й комунальними замовниками договорів на загальну суму приблизно 3,7 млрд грн, з яких фактично отримала близько 1,7 млрд грн — згідно з інформацією на державному веб-порталі використання публічних коштів.
У цю суму входять не лише шкільні обіди: компанія також працює з лікарнями, інтернатами, управліннями поліції в кількох областях, постачає продуктові набори для соціальних установ тощо.
Основний регіон постачань шкільних обідів — Одещина, де «Фабрика Смаку» має майже монопольне положення.
За останні роки левову частку замовлень освітніх закладів Одеси поділили дві місцеві компанії: ТОВ «Фабрика Смаку» та ПП «Раціон Груп».
За підрахунками на базі відкритих даних, у 2025 році «Фабрика Смаку» отримала тендерних замовлень на постачання їжі для освітніх закладів на майже 370 млн грн, а «Раціон Груп» — на близько 160 млн грн.
Тендери і конкуренція: вибір без вибору
Формально система закупівель шкільного харчування в Одесі відкрита: торги проводяться через Prozorro, і будь-який учасник може подати пропозицію. Проте аналіз показує, що в реальності конкуренції немає.
Ринок роками залишається закритим і «поділеним». За даними системи Prozorro, 18 закупівель послуг харчування для шкіл, в яких «Фабрика Смаку» перемогла протягом п’яти місяців 2026 року, проходили за процедурою «відкриті торги з особливостями» — тобто формально це були торги, але на практиці жодного конкурента не було.
Окрім «Фабрики Смаку», на оголошені тендери ніхто не приходив, навіть ПП «Раціон Груп», яке в інших випадках є конкурентом.
Замовники укладали договори без реального змагання — практика, дозволена законодавством під час дії воєнного стану. Проте залишається питання: чому потенційні контракти на понад 307 млн грн за п’ять місяців не зацікавили інших постачальників?
Ситуація не поодинока. За даними досліджень, наприкінці 2024 року ТОВ «Фабрика Смаку» було єдиним учасником у 37 закупівлях послуг харчування для одеських лікарень та навчальних закладів на суму 276 млн грн.
Аналогічно, низка тендерів, які виграв у регіоні «Раціон Груп», відбувалася без участі інших компаній, у тому числі «Фабрики Смаку».
Як повідомляли центри аналізу публічних закупівель, інтереси двох ключових постачальників де-факто розділені за районами міста: «Фабрика Смаку» обслуговує школи Приморського та Пересипського районів, а «Раціон Груп» — Київського та Хаджибейського.
У відповідь на запит компанія «Фабрика Смаку» заявила, що вважає систему закупівель конкурентною, бо вона організована за принципом відкритих торгів, а будь-яка особа має право долучитися.
Однак на практиці ця відкритість часто залишається формальною: коли на закупівлю подається лише один учасник, Prozorro не виконує свою роль інструменту конкуренції — вона просто фіксує перемогу єдиного учасника.
Ринок шкільного харчування Одеси неодноразово критикували за брак конкуренції. Голова Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак неодноразово підкреслював: ситуація, коли харчування забезпечують дві-три компанії, неприйнятна, бо це прямо впливає на якість.
«Не може бути так, що ринок закритий для конкуренції та працюють два-три постачальники. Це напряму впливає на якість. Погане харчування дітей — неприпустиме», — наголошував посадовець після однієї з нарад у грудні 2025 року.
За півроку після цієї заяви суттєвих змін не відбулося.
Колишня директорка департаменту освіти міськради Олена Буйневич вважає низьку конкуренцію основою хронічних проблем у сфері шкільного харчування: «Майже повна відсутність конкуренції на ринку — нові постачальники просто не виходять на нього».
Депутатка міської ради Ольга Квасніцька також стверджує, що ринок шкільного та лікарняного харчування фактично опинився в руках вузького кола компаній. За її словами, питання концентрації ринку піднімали й раніше, але системних змін це не дало.
Квасніцька вважає, що Антимонопольний комітет України (АМКУ) мав би перевірити наявність ознак домінування певних гравців на ринку шкільного та лікарняного харчування в Одесі.
У відповіді АМКУ повідомили, що в період з 2022 до травня 2026 року не порушували справ про захист економічної конкуренції, у яких фігурувала б «Фабрика Смаку». Південне міжобласне територіальне відділення Комітету також може розглядати такі питання, і відповідні запити були спрямовані туди.
Мільйонні позики і дорога нерухомість
Нинішні власники ТОВ «Фабрика Смаку» — одесити Ігор Левінзон і Дмитро Нікітін.
Ігор Левінзон — місцевий підприємець, давно працює на ринку бюджетного харчування. Раніше він був керівником і співвласником кейтерингової фірми «Біт-Юг», яку пов’язували з екснардепом. Левінзон є співвласником «Фабрики Смаку» з 2016 року.
Дмитро Нікітін — професор кафедри нафтогазових технологій, інженерії та теплоенергетики місцевого технологічного університету. Він став власником 50% у фірмі лише в 2025 році, успадкувавши частку від попередньої співвласниці.
Поки компанія здобувала перемоги у державних тендерах, один із багаторічних співвласників нарощував статки.
За реєстром іпотек, у грудні 2024 року Ігор Левінзон надав позику в розмірі 1,3 млн грн під заставу квартири площею 80 кв. м у старому житловому фонді Одеси. Це свідчить про наявність у нього значної ліквідності на фоні інших придбань.
У лютому 2023 року Левінзон купив дачний будинок із земельною ділянкою біля моря в селі Лиманка; раніше, у квітні 2021 року, придбав там перший дачний будинок і землю. У 2020 році інвестував у дві квартири та машиномісце в одеському житловому комплексі з видом на море, добудовані 2021-го.
Другий співвласник, Дмитро Нікітін, у листопаді 2025 року, за даними держреєстру нерухомості, став власником дачного будинку площею понад 360 кв. м з басейном, гаражем і землею у Фонтанській тергромаді. Дарувальницею вказана інша особа, яка набула цю нерухомість кілька років раніше.
Інша нерухомість перейшла до нього ще до входження в капітал компанії: у червні 2024 року він придбав велику земельну ділянку сільгосппризначення 1,2 га, а у 2021 році отримав у подарунок трикімнатну квартиру в Одесі площею 121 кв. м.
Крім того, у травні 2025 року Нікітін видав позику в розмірі 5,41 млн грн під заставу невеликого нежитлового приміщення в Одесі — за кілька місяців до того, як увійшов у капітал «Фабрики Смаку».
У листі від компанії співвласники заявили, що питання про їхнє приватне майно, землю та позики не стосуються господарської діяльності товариства і належать до сфери приватного життя. Тому «Фабрика Смаку» відмовилася коментувати обставини придбання нерухомості, хоча відповідні записи є у відкритих державних реєстрах.
Кримінальні провадження поліції і БЕБ
На початку 2026 року ТОВ «Фабрика Смаку» опинилося в центрі кримінального провадження щодо використання бюджетних коштів у сфері харчування комунальних установ за період 2024–2025 років. Загальна вартість договорів, що перевіряються, перевищує 1,2 млрд грн.
Йдеться про справу № 42026160000000020, зареєстровану 27 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України — привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Слідство веде слідче управління ГУ Національної поліції в Одеській області.
За версією слідчих, посадові особи місцевих органів і комунальних установ у змові з постачальниками могли привласнити бюджетні кошти внаслідок закупівель за завищеними цінами.
Слідство стверджує, що частину продуктів «Фабрика Смаку» купувала не напряму у виробників, а через посередника — ТОВ «Проект Інвест ХХІ», який, за даними розслідування, отримував додаткову націнку. Слідчі оцінюють цю націнку від 40% до понад 80%, що нібито дозволяло закладати завищену вартість у собівартість готових страв для бюджетних установ.
Матеріали справи наводять приклад із картоплею: слідчі вказують, що її могли купувати по 12–22 грн/кг, тоді як у документації для бюджетних установ вона фігурувала за ціною приблизно 22–25 грн/кг.
Слідство вважає ТОВ «Фабрика Смаку» пов’язаним із ТОВ «Проект Інвест ХХІ».
У тій самій справі також фігурує ПП «Раціон Груп» як інший оператор поставок готових страв для комунальних закладів, але з іншими постачальниками та за версією слідчих — з демпінговими цінами.
Це не перша кримінальна справа, в якій фігурує «Фабрика Смаку». З жовтня 2023 року детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) також розслідували діяльність компанії.
Провадження № 72023000120000089 відкрили за ознаками ч.5 ст.191 ККУ (розтрата майна в особливо великих розмірах) та ч.3 ст.212 ККУ (ухилення від сплати податків). Детективи досліджували договори компанії на поставки комплектів харчування до закладів охорони здоров’я починаючи з 2022 року.
За версією слідства, отримані під час закупівель бюджетні кошти переводилися на рахунки підприємств, що займалися конвертацією безготівкових коштів у готівку за винагороду 5–7%, що нібито призводило до неправомірного формування податкового кредиту з ПДВ і мінімізації податкових надходжень.
У матеріалах розслідування йдеться також про постачання за завищеними цінами та можливу змову компаній під час торгів. У деяких закупівлях «Фабрика Смаку» брала участь разом із ТОВ «Тонар К» і ТОВ «Ольга», і слідчі розглядали можливі скоординовані дії службових осіб цих підприємств.
Журналістські розслідування 2023 року виявили зв’язки між ТОВ «Фабрика Смаку», ТОВ «Ольга» та ТОВ «Тонар К»: до появи змін у законодавстві, які дозволили торги з одним учасником, ці фірми часто виходили парно на багатомільйонні тендери, мали спільні контактні телефони, працівників і схожі метадані документації, що може свідчити про узгоджені дії.
У своїй відповіді компанія заперечувала висновки слідства про можливе ухилення від сплати податків, стверджуючи, що контрагент, якого слідство вважало фіктивним, насправді є реальним, має працівників і виробничі потужності.
Компанія також посилалася на податкову перевірку Головного управління ДПС в Одеській області від лютого 2025 року, яка не підтвердила порушень, виявлених БЕБ, та на судові рішення, що скасували деякі висновки АМКУ, на які посилалися детективи. «Фабрика Смаку» заперечувала будь-який зв’язок із ТОВ «Тонар К» чи іншими компаніями, які системно брали участь у тендерах з організації харчування бюджетних установ.
Розірваний договір після перевірки держаудиторів
Незважаючи на численні скарги батьків і публічні дискусії щодо якості шкільного харчування, випадки офіційного визнання порушень і розірвання контрактів залишалися поодинокими. Проте такі прецеденти були.
Наприкінці 2025 року з «Фабрикою Смаку» уклали договір майже на 6,5 млн грн щодо організації харчування для ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, що передбачав п’ятиразове харчування для учнів. Під час моніторингу Південний офіс Держаудитслужби виявив, що фактично замість п’ятиразового харчування забезпечувалося дворазове.
Аудитори вимагали усунути порушення, а згодом договір було припинено — інформація про розірвання з’явилася в системі Prozorro.
Це один з небагатьох випадків, коли контролюючий орган вдався до реального припинення договору, а не обмежився формальними зауваженнями. Проте для цього знадобилося втручання державних аудиторів.
У відповіді на уточнювальні питання щодо розірваних договорів компанія зазначила, що запит був неконкретний, тому «Фабрика Смаку» не мала можливості надати коментарі з цього питання.
Справа 2021 року: проблеми і раніше
Ще в 2021 році правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо організації харчування у школах Усатівської громади на суму понад 9 млн грн. Слідство припускало, що їжу готували не на виробничих потужностях, заявлених у тендері, а безпосередньо у шкільних харчоблоках, тоді як у вартість послуг продовжували закладати витрати на спеціалізоване виробництво та транспортування з Одеси.
Що можна зробити
Відсутність реальної конкуренції депутати, аудитори та експерти дедалі частіше називають однією з головних причин, чому система тривалий час не змінюється. Тому зацікавленість Антимонопольного комітету у цій сфері виглядає виправданою.
Паралельно постало питання доцільності самої кейтерингової моделі харчування для шкіл: опитані експерти сумніваються, що вона покращує якість їжі, натомість вказують на її недоліки.
Ексдиректорка департаменту освіти наголошує на проблемах централізованого розігріву привезених обідів: «Коли треба розігріти 300–400 порцій, зробити це якісно фізично дуже складно».
Депутатка Квасніцька теж критично оцінює кейтеринг: «Коли дитина отримує страву, яка вже пройшла транспортування, повторний розігрів і тривалий час перебувала у контейнерах, це неминуче впливає і на якість, і на сприйняття їжі».
Вона вважає, що всі порушення — холодна їжа, невідповідність меню, проблеми з кількістю чи якістю порцій — мають фіксуватися офіційними актами з фото- та відеодоказами. У разі системних порушень замовник повинен застосовувати штрафні санкції або навіть розривати договір.
Квасніцька також підкреслює: без активної участі батьків система навряд чи зміниться. За її словами, порушення потрібно не лише обговорювати в соцмережах, а й офіційно фіксувати через скарги та ініціювати перевірки. Інакше місто й надалі витрачатиме бюджетні кошти на їжу, яку діти відмовляються їсти.
У підсумку головним критерієм ефективності шкільного харчування мають бути не звіти чи презентації реформ, а те, чи діти дійсно їдять страви, що їм подають у школах.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
