Жестова мова універсальна для всіх країн?
Ні, в кожній країні своя жестова мова. Мова – частина певної культури, вона утворюється з огляду на те, як люди взаємодіють на тій чи іншій території, тому, як і в будь-яких мовах, є схожість, але загалом вони різні.
Чи є діалекти?
Так. Ба більше, наприклад, в Україні діалектів жестової мови більше, ніж у мові для тих, хто чує.
Хто придумує нові слова в жестовій мові і де вони закріплюються?
Словника певного немає, а нові слова приходять із новим поколінням. Як і в мові для тих, хто чує. Але, незважаючи на те, що навіть у межах однієї країни існують різні діалекти, існують застарілі жести й нові, глухий глухого завжди зрозуміє.
Чи є граматика в мові жестів?
У глухих образне мислення. У них немає зв’язного мовлення, вони розуміють конкретні слова, але грамотно скласти текст у них не вийде. Якщо з ними листуватися, наприклад, то граматика буде порушена. Слабочуючі ще можуть адаптуватися, а глухим це дається дуже важко.
Які слова, що існують у розмовній мові, відсутні в жестовій через непотрібність?
Насамперед – метафори. У глухих їх немає, вони мислять конкретно. Перекласти мовою жестів вірш, казку дуже складно так, щоб глухі зрозуміли. Ще відсутня низка професій, наприклад, журналіст. Окремого жесту немає, він пояснюватиметься через два жести: людина і журнал. Або, наприклад, ріелтор – теж два жести: людина і шукати. Якщо глухі знають слово, але його немає в жестовій мові, вони просто дактилюють його, тобто показують по буквах. І таких слів дуже багато. Крім того, частина жестів означають одне й те саме слово, тому треба виходити з контексту.
Якщо ви не знаєте жестів, але знаєте дактиль (алфавіт глухих), чи можна спілкуватися лише за допомогою нього?
Реально, але дуже складно. Глухому буде складно зрозуміти. Це як у розмовній мові спілкуватися по буквах. Крім того, глухі спілкуються дуже швидко.
